Punto De Partida - Rocio Jurado

Yo te busco,

en el mundo que me ahoga, que me abraza y que me olvida,

en la prisa de la gente, a la vuelta de la esquina,

y tú te escapas como el pez de las orillas

como el día de la noche siempre cerca y no se miran, nunca se miran.

Y yo quisiera,

encontrarnos cara a cara, retomar desde la herida,

atravernos desde cero, sin reservas ni mentiras,

y entregarse sin temores, a la luz de un nuevo día,

siempre en busca de iluciones, por la huella de la vida.

Y me enfrento por las noches, a una cama muy vacía

y la lleno con historias, aventuras y malicias

luego viene tu recuerdo, y su canción de despedida

y me encuentro noche a noche, en el punto de partida,

en el punto de partida.

La mañana me despierta, y desayuno un nuevo día

y lo pinto de colores, por si vuelves vida mía

y me disfrazo de poeta, de juglar de Andalucía

y te busco por las calles, y la gente ni me mira.

Y de nuevo por las noches, esta cama tan vacía

que la lleno con historias, aventuras y malicias,

luego viene tu recuerdo y su canción de despedida

y me encuentro noche a noche, en el punto de partida.

(CORO)

Yo me encuentro cada noche en este punto de partida.

Yo me encuentro cada noche en este punto de partida.

Cada noche yo me encuentro en este punto de partida.

(CORO)

Yo me encuentro cada noche en este punto de partida.

Y cada noche yo me vuelvo al mismo punto de partida.

Cada noche yo me encuentro en este punto … De partida.

я шукаю тебе,

у світі, який мене душить, що обіймає мене і забуває мене,

у пориві людей, за рогом,

а ти тікаєш, як риба з берега

як день ночі завжди близький і вони не дивляться один на одного, вони ніколи не дивляться один на одного.

і я б хотів,

зустрітися віч-на-віч, підняти з рани,

перехрестити нас з нуля, без застережень і брехні,

і здайся без страху, у світлі нового дня,

завжди в пошуках ілюзій, сліду життя.

А я стикаюся вночі, дуже порожнє ліжко

і я наповнюю його історіями, пригодами та пустощами

потім приходить ваша пам'ять і її прощальна пісня

І я опиняюся ніч за ніччю, у вихідній точці,

у вихідній точці.

Ранок мене будить, а я снідаю новий день

і я малюю його кольорами, якщо ти повернешся в моє життя

і я перевдягаюся в поета, у менестреля з Андалусії

і я шукаю тебе на вулицях, а люди навіть не дивляться на мене.

І знову вночі це ліжко таке порожнє

що я наповню його історіями, пригодами і пустощами,

потім приходить ваша пам'ять і її прощальна пісня

і я опиняюся ніч за ніччю, у вихідній точці.

(ХОР)

Я щовечора опиняюся в цій вихідній точці.

Я щовечора опиняюся в цій вихідній точці.

Щовечора я опиняюся в цій вихідній точці.

(ХОР)

Я щовечора опиняюся в цій вихідній точці.

І щовечора я повертаюся до тієї самої вихідної точки.

Щовечора я опиняюся в цьому місці... Початок.