Sobreviviré - Rocio Jurado

Tengo el ansia de la juventud

tengo miedo, lo mismo que tú

y cada amanecer me derrumbo al ver

la pura realidad.

no hay en el mundo, no

nadie más frágil que yo.

Pelo acrílico, cuero y tacón

maquillaje hasta en el corazón

y al anochecer vuelve a florecer

lúbrica la ciudad.

no hay en el mundo, no

nadie más dura que yo.

ah, ah, ah, ah!

debo sobrevivir, mintiéndome.

Taciturna me hundí en aquel bar,

donde un ángel me dijo al entrar:

«ven y elévate como el humo azul,

no sufras más amor»

y desgarrándome

algo en mi vida cambió.

Sobreviviré,

buscaré un hogar

entre los escombros de mi soledad.

Paraíso extraño,

donde no estás tú,

y aunque duela quiero libertad

aunque me haga daño.

Ah, ah, ah, ah!

Ah, ah, ah, ah!

debo sobrevivir, mintiéndome.

Taciturna me hundí en aquel bar,

donde un ángel me dijo al entrar:

«ven y elévate como el humo azul,

no sufras más amor»

y desgarrándome

algo en mi vida cambió.

Sobreviviré,

buscaré un hogar

entre los escombros de mi soledad.

Paraíso extraño,

donde no estás tú,

y aunque duela quiero libertad

aunque me haga daño.

Ah, ah, ah, ah!

Sobreviviré,

buscaré un hogar

entre los escombros de mi soledad.

Paraíso extraño,

donde no estás tú,

aunque me haga daño.

Sobreviviré…

Sobreviviré…

У мене є тяга до молодості

Мені страшно, так само, як і тобі

і кожного світанку я падаю, коли бачу

чиста реальність.

немає на світі, ні

немає нікого тендітнішого за мене.

Акрилове волосся, шкіра та каблук

макіяж навіть у серці

а в сутінках знову розквітає

змащує місто.

немає на світі, ні

ніхто жорсткіший за мене.

ой, ой, ой, ой!

Я повинен вижити, брехати самому собі.

Мовчазний я затонув у тому барі,

де ангел сказав мені, коли я увійшов:

«Прийди і підійди, як синій дим,

не страждати більше любові»

і розриває мене

щось змінилося в моєму житті.

Я виживу,

Буду шукати дім

серед руїн моєї самотності.

дивний рай,

де тебе немає,

і хоча мені боляче, я хочу свободи

навіть якщо мені це боляче.

Ой, ой, ой, ой!

Ой, ой, ой, ой!

Я повинен вижити, брехати самому собі.

Мовчазний я затонув у тому барі,

де ангел сказав мені, коли я увійшов:

«Прийди і підійди, як синій дим,

не страждати більше любові»

і розриває мене

щось змінилося в моєму житті.

Я виживу,

Буду шукати дім

серед руїн моєї самотності.

дивний рай,

де тебе немає,

і хоча мені боляче, я хочу свободи

навіть якщо мені це боляче.

Ой, ой, ой, ой!

Я виживу,

Буду шукати дім

серед руїн моєї самотності.

дивний рай,

де тебе немає,

навіть якщо мені це боляче.

Я виживу…

Я виживу…