Qué-Can Blues - Robert Charlebois

Ça fait longtemps que j’ai rien écrit

Je vais vous lâcher mon dernier cri

Y’en a qui pensent que j’ai tout dit

Qui s’imaginent même que chu fini

Les autres attendent la fin de ma phrase

Y trouvent moins «hip» depuis que je me rase

Y aimaient mieux ça quand je me fâchais

Dans le temps que je faisais peur aux français

D’autres qui trouvent que le joual c’est ben laid

Pi qui chialent quand je chante en anglais

Ça veut dire quoi être québécois

Des fois chu pu sûr ma race

Je lève mon collet je me cache la face

Je nous regarde vieillir entre deux grosses «Mol»

Le corps raide pi les oreilles molles

Je nous vois nous mirer d’in vitrines

Des deux bords de la rue Ste Catherine

J’entends nos «quand qu’on Si j’aurais»

On a pu les chansons qu’on avait

On est des «Gypsies» oubliés

Par les amis de Jacquet Cartier

On est loin d'être sorti du bois

C’est pu le moment de faire des «party»

Nous avons notre identité

Au lieu de s’en féliciter

Le temps est venu d'éclater

Arrêtons de nous regarder le nombril

C’est un chapitre déjà écrit

Faut pu se contenter des croûtes

Faut devenir les meilleurs en «toute»

Ça fait trois cents ans qu’on se berce

Au lieu de s’occuper de note commerce

Pendant que nixon suce le Québec

Sous l’oeil de «CONNAIS RIEN FRONT SEC»

Si les États prennent le terrain

Y va nous rester moins que rien

Sans pays sans patrie sans «job»

On va se retrouver pauvres comme Job

Faut leur montrer qu’on est «capab»

Autant que les Juifs et les Arabes

Faut s’appuyer, faut s’entraider

Bâtir une grande armée d’idées

Et faire de la Nouvelle France

La terre promise de l’espérance

Давно я нічого не писав

Я випущу тобі свій останній крик

Дехто думає, що я все сказав

Хто навіть уявляє, що я закінчив

Інші чекають кінця мого речення

Знайди в них менше "стегна", оскільки я голюся

Їм більше подобалося, коли я злився

Ще тоді, коли я налякав французів

Інші, які вважають, що Жуаль справді потворний

Пі плаче, коли я співаю англійською

Що означає бути квебекцем

Іноді я міг бути впевнений у своїй расі

Піднімаю комір, ховаю обличчя

Я спостерігаю, як ми старіємо між двома великими "Молами"

Тверде тіло — м’які вуха

Я бачу, як ми дивимося з вікон

Обабіч вул.Катерини

Я чую наше «коли ми, якщо я маю»

Ми могли пісні, які у нас були

Ми забуті «цигани»

Друзі Жаке Картьє

Ми далеко не вийшли з лісу

Можливо, настав час вечірки

Ми маємо свою ідентичність

Замість привітання

Настав час лопнути

Давайте припинимо дивитися на пупок

Це вже написаний розділ

Можна було б обійтися струпами

Треба стати найкращим у «всьому»

Триста років ми качали

Замість того, щоб займатися купюрою

Тоді як Ніксон відсмоктує Квебек

Під прицілом "НІЧОГО НЕ ЗНАЮ ФРОНТ СЕК"

Якщо держави виходять на поле

Ми залишимося менше, ніж нічого

Без країни без батьківщини без "роботи"

Ми закінчимо бідними, як Йов

Ми повинні показати їм, що ми «капаб»

Стільки ж, скільки євреїв і арабів

Ми повинні підтримувати один одного, ми повинні допомагати один одному

Створіть велику армію ідей

І створити Нову Францію

Земля обітована надії