Я остался здесь... - Откровения Дождя

Я остался здесь- в цитадели великой скорби;

Траурный зал, где молчание в вечности тонет;

Я забыл эти стены, вдыхая мраморный холод;

Узник отчаяния, в лабиринтах душа моя бродит

Я обрел одиночество в этом замкнутом мире;

И принял как дар россыпь блеклых годов;

Здесь нет ничего- лишь эфирные тени;

Тех, кто вновь возродиться готов…

Тусклый свет свечи прах веков освещает;

Портал в мир иной закрыт навсегда;

Смерть — черный ворон, что над замком летает;

Но ей не проникнуть в него никогда…

…И я вижу сон, в нем октябрь поет;

Золотистая гладь полей;

В пелене дождя мой старый дом;

Но туда ль лабиринт ведет…

Тусклый свет свечи прах веков освещает;

Портал в мир иной закрыт навсегда;

Смерть — черный ворон, что над замком летает;

Но ей не проникнуть в него никогда…

Я залишився тут-в цитаделі великої скорботи;

Жалобний зал, де мовчання у вічності тоне;

Я забув ці стіни, вдихаючи мармуровий холод;

В'язень відчаю, в лабіринтах душа моя бродить

Я знайшов самотність у цьому замкнутому світі;

І прийняв як дар розсип блискучих років;

Тут немає нічого-тільки ефірні тіні;

Тих, хто знову відродитися готовий.

Тьмяне світло свічки порох віків освітлює;

Портал у інший світ закритий назавжди;

Смерть - чорний ворон, що над замком літає;

Але не проникнути в нього ніколи.

…І я бачу сон, у ньому жовтень співає;

Золота гладь полів;

У пелені дощу мій старий будинок;

Але туди ль лабіринт веде…

Тьмяне світло свічки порох віків освітлює;

Портал у інший світ закритий назавжди;

Смерть - чорний ворон, що над замком літає;

Але не проникнути в нього ніколи.