Декабрь - Откровения Дождя

Тающий снег на щеках,

Ветер в остывших глазницах,

Ночи подкравшийся страх

В сердце ворвавшийся птицей.

Крик на застывших губах,

Крепко гортанью зажатый;

Тающий снег на щеках,

Снег на ладони разжатой.

Паденье снега на ладонь, прикосновенью смерти равно… Бровей мучительный излом,

глаза как две больные раны окинут мир прощальным взглядом;

застрянет в горле

тихий вздох…

Рвущий изгибы ключиц,

Льдом обжигающий кожу,

Падавший медленно вниз

В ночь тишиною тревожной.

Дырами чёрных глазниц,

Птичьей встревоженной стаей,

Рвущий изгибы ключиц,

Кожу декабрь вскрывает.

Тане сніг на щоках,

Вітер у остиглих очницях,

Ночі страх, що підкрався

Серце, що увірвався птахом.

Крик на застиглих губах,

Міцно гортанню затиснутий;

Тане сніг на щоках,

Сніг на долоні розтиснутою.

Падіння снігу на долоню, дотиком смерті одно... Бровей болісний злам,

очі як дві хворі рани окинуть світ прощальним поглядом;

застрягне в горлі

тихе зітхання…

Рвучий вигини ключиць,

Льодом, що обпалює шкіру,

Падаючий повільно вниз

Вночі тишею тривожною.

Дірами чорних очних ямок,

Пташиною стривоженою зграєю,

Рвучий вигини ключиць,

Шкіру грудень розкриває.