Little League - Ray Stevens

You know, I don’t regret one minute that I spent with my kids

I guess it was one of the best things that I ever did

And I don’t begrudge a day I spent trying to meet their needs

Unless it was that year I volunteered to coach the Little League

I remember batting practice, I put a baseball on a string

And I told this kid, «When I nod my head, haul off and hit that thing»

Gotta give him credit, he did exactly what I said

'Cause the second that I nodded, he hit me in the head

Oh, pitch and catch and hit and run, now how hard can it be?

But if you think it’s just a game, you’re wrong as you can be

I never had a harder job, more stress and more fatigue

Than the year I volunteered to coach the Little League

Well, we lost the season opener and then games two and three

Nobody could seem to hit the ball and it was sitting on a tee

Then my kid finally hit a little dribbler in the dirt

And you know, I think he could have beat it out, if he’d only run towards first

Then I told my wife, «I'm quittin', 'cause every game’s the same

They whine and cry and fuss and fight and argue and complain»

And she said, «Well, well, why don’t you just call their parents?

Maybe they can help you out»

I said, «Honey, you don’t seem to understand, it’s the parents I’m talking

about»

Oh, pitch and catch and hit and run, now how hard can it be?

Yeah, but if you think it’s just a game, you’re wrong as you can be

I never had a harder job, more stress and more fatigue

Than the year I volunteered to coach the Little League

And then we finally won a game, the other team didn’t show up

Seems the coach had a nervous breakdown trying to figure out his lineup

He had a dozen kids and eighteen parents, but there was only one hitch

Fifteen parents wanted to coach and eleven kids wanted to pitch

And then the last game of the season was the wildest one by far

Umpire ran screaming from the field and locked himself in the car

And as the parents beat and rocked the car, trying to make it tip

I’m back on the field, giving the kids a lecture on good sportsmanship

Oh, pitch and catch and hit and run, now how hard can it be?

Yeah, but if you think it’s just a game, you’re wrong as you can be

I never had a harder job, more stress and more fatigue

Than the year I volunteered to coach the Little League

Oh, why’d I ever volunteer to coach the Little League?

Yeah, then there was that game we tied, nothing to nothing

Brickbat came sailing out of the stands, laid the umpire out cold

One of the little mothers threw it

Said the umpire was a four-eyed, lying, cheating, no-good bozo

She ought to know, she’s been married to him for fourteen years

You know, this is a dangerous job

I think I’m gonna get a job on a SWAT team or something

Whoo, you could get hurt out here

Знаєте, я не шкодую жодної хвилини, яку провів зі своїми дітьми

Здається, це була одна з найкращих речей, які я коли-небудь робив

І я не шкодую жодного дня, який я провів, намагаючись задовольнити їхні потреби

Хіба що в тому році я зголосився тренувати Малу лігу

Я пам’ятаю практику відбивання, я поставив бейсбольний м’яч на струну

І я сказав цій дитині: «Коли я киваю головою, витягніть і вдарте цю річ»

Треба віддати йому належне, він зробив саме те, що я сказав

Тому що в секунду, коли я кивнув, він ударив мене по голові

О, кинь і лови, вдаряй і біжи, як же це може бути важко?

Але якщо ви думаєте, що це просто гра, ви помиляєтеся, наскільки можете бути

У мене ніколи не було важкішої роботи, більше стресу та втоми

Понад рік, коли я виголосився тренувати Малу лігу

Ну, ми програли перший сезон, а потім другу і третю гру

Здавалося, що ніхто не міг бити по м’ячу, і він сидів на м’ячі

Тоді моя дитина, нарешті, влучила в землю

І знаєте, я думаю, що він мог би перемогти це, якби побіг лише першим

Тоді я сказав своїй дружині: «Я кидаю, бо кожна гра однакова

Вони ниють, плачуть, сваряться, сваряться, сперечаються і скаржаться»

А вона сказала: «Ну, а чому б тобі просто не подзвонити їхнім батькам?

Можливо, вони зможуть вам допомогти»

Я сказала: «Любий, ти, здається, не розумієш, я говорю про батьків

про»

О, кинь і лови, вдаряй і біжи, як же це може бути важко?

Так, але якщо ви думаєте, що це просто гра, ви помиляєтесь

У мене ніколи не було важкішої роботи, більше стресу та втоми

Понад рік, коли я виголосився тренувати Малу лігу

А потім ми нарешті виграли гру, інша команда не з’явилася

Схоже, у тренера був нервовий зрив, коли він намагався визначити свій склад

У нього було дюжина дітей і вісімнадцять батьків, але була лише одна загвоздка

П’ятнадцять батьків хотіли тренувати, а одинадцять дітей бажали подавати

А потім остання гра сезону була найдирішою на сьогоднішній день

Суддя з криком вибіг з поля й замкнувся в автомобілі

І як батьки били й розгойдували машину, намагаючись змусити її перекинути

Я повернувся на поле, читаю дітям лекцію про хорошу спортивну майстерність

О, кинь і лови, вдаряй і біжи, як же це може бути важко?

Так, але якщо ви думаєте, що це просто гра, ви помиляєтесь

У мене ніколи не було важкішої роботи, більше стресу та втоми

Понад рік, коли я виголосився тренувати Малу лігу

О, чому я волонтером зголосився тренувати Малу лігу?

Так, тоді була гра, яку ми зрівняли, ні до чого

Brickbat виплив із трибун, виклав арбітра холодним

Одна з маленьких мам кинула його

Сказав, що арбітр був чотирьохоким, брехливим, шахрайським, недобрим дурдом

Вона повинна знати, що вона одружена з ним чотирнадцять років

Знаєте, це небезпечна робота

Я думаю, що влаштуюся в команду SWAT чи щось таке

Ой, ти можеш постраждати тут