Odyssée De L'espèce - Raphaël

Ce qui compte c’est l’espèce

A mort l’individu

Et nos cellules s’assèchent

S’affolent et se tuent

Le déclin de la Grèce

Et la honte des vaincus

Le sacrifice des mouches

Et leurs cousins les grands singes

A quoi on rêvait en couches

Endormis dans nos linges

La vie des cellules souches

Les sondes sur nos méninges

Et reines et ouvrières

Quand partout c’est la guerre

On rouille on s’oxyde

Des falaises on se suicide

Et nos dorsales se courbent

Et nos yeux sont humides

Et des dompteurs de mouches

Nous tiennent entre leurs mains

Nous sommes les amuse-bouche

D’un peuple de laborantins

Derrière le mur de verre

On dirait une rivière

Ce qui compte c’est l’espèce

A mort l’individu

Et nos cellules s’assèchent

S’affolent et se tuent

La lumière nous agresse

Dès que nous l’avons vue

Важливий вид

Смерть особистості

А наші клітини висихають

панікувати і вбивати один одного

Занепад Греції

І сором переможеного

Жертвоприношення мух

І їхні двоюрідні брати люди мавпи

Про що ми мріяли в пелюшках

Сплять у нашій білизні

Життя стовбурових клітин

Зонди на нашому мозку

І королеви, і робітники

Коли всюди війна

Іржавіємо, окисляємось

Зі скель ми кінчаємо життя самогубством

А наші хребти згинаються

І очі в нас вологі

І приборкувачі мух

Тримай нас у своїх руках

Ми — закуски

З народу лаборантів

За скляною стіною

схоже на річку

Важливий вид

Смерть особистості

А наші клітини висихають

панікувати і вбивати один одного

Світло атакує нас

Як тільки ми її побачили