Caravane - Raphaël

Est-ce que j’en ai les larmes aux yeux

Que nos mains ne tiennent plus ensemble

Moi aussi je tremble un peu

Est-ce que je ne vais plus attendre

Est-ce qu’on va reprendre la route

Est-ce que nous sommes proches de la nuit

Est-ce que ce monde a le vertige

Est-ce qu’on sera un jour puni

Est-ce que je rampe comme un enfant

Est-ce que je n’ai plus de chemise

C’est le Bon Dieu qui nous fait

C’est le Bon Dieu qui nous brise

Est-ce que rien ne peut arriver

Puisqu’il faut qu’il y ait une justice

Je suis né dans cette caravane

Et nous partons allez viens

Allez viens

Tu lu tu, tu lu tu…

Et parce que ma peau est la seule que j’ai

Que bientôt mes os seront dans le vent

Je suis né dans cette caravane

Et nous partons allez viens

Allez viens

Tu lu tu, tu lu tu…

Allez viens

Tu lu tu, tu lu tu…

У мене сльози на очах

Щоб наші руки більше не трималися разом

Я теж трохи тремчу

Я більше не буду чекати

Ми знову вирушимо в дорогу

Невже ми близько до ночі

Невже в цьому світі паморочиться голова

Чи будемо колись покарані

Чи я повзаю, як дитина

Я з сорочки

Це добрий Господь, який створює нас

Це добрий Господь, хто ламає нас

Не може нічого статися

Так як має бути справедливість

Я народився в цьому каравані

І ми йдемо, давай

Давай давай

Ти читаєш тебе, ти читаєш тебе...

І тому, що моя шкіра – єдина, яка у мене є

Що скоро мої кістки будуть на вітрі

Я народився в цьому каравані

І ми йдемо, давай

Давай давай

Ти читаєш тебе, ти читаєш тебе...

Давай давай

Ти читаєш тебе, ти читаєш тебе...