Fuori dal paradiso - Raige

Siamo fatti, siamo fatti della stessa materia, la medesima

Ti spogli e ti sciogli su di me come l’ostia in bocca alla Cresima

Io l’ho pensato non appena t’ho vista, eri di spalle

E con quelle gambe lunghe da perdere gli occhi anche solo a guardarle

Sono Alex, madame, tu hai un nome da Bazar

Io lo so che corro, Dakar, ma mi hai stregato, Alakazam

Non vedo possibilità

Se non insieme e via da qua

Lascia le tue amiche al bar

Troviamo un posto giù in città

Il mare di notte ha il suo fascino

Luci sull’acqua, io mi trascino come uno strascico

Talmente ubriaco che sbiascico

E tu non te ne accorgi neppure

Ubriaca come me, entrambi senza forzature

Come se fossimo solo delle ombre scure

Togliamo le armature

Sganciamo le sicure

Ti prendo le misure

Io lo voglio e, poi, tu pure

Ti si legge addosso, baby

Siamo uguali io e te, anche se, stiamo bene in tutto il mondo

Ancora non c'è, una casa o un posto veramente nostro

Ce n'è di belli, però

Come noi non ne faranno più

Ce n'è di bravi, però

Come noi ne fanno più

Forse è la sorte, forse le colpe

Ma io questa vita non la cambierei

Né per i soldi, né per la fama

Fuori dal paradiso, ma insieme a lei

La strada scorre sotto le ruote

Poi sotto i piedi, sotto le suole

Otto passate, un quarto alle nove

Gente si muove, fuori c'è il sole

Già ci spogliamo sulle scale e salire non è facile, (non è facile)

Trovare casa è un’impresa, la botta non ci è scesa

Chiavi nella toppa, apri la porta

Entra di corsa, chiudi la porta

Tu fuori dal top, io senza canotta

Tu senza più tacchi, tolgo le Jordan, baby

Sa di Grey Goose anche il tuo shatush

Ti prendo dai fianchi e ti tiro su come una touche

Ho le tue cosce sulle mie anche

Inizi ad ansimare ed io anche, anthem

Siamo meglio di cassa e rullante

Questa sintonia è sinfonia

Un intreccio di braccia e di gambe

E' una terapia all’istante

Su di me ne hai sentite tante

Su di te ne ho sentite altrettante

Ma niente corrisponde al vero

A letto anche meglio di quel che credevo

Siamo fatti, siamo fatti l’uno per l’altra

Siamo sfatti, disfatti l’uno sull’altra

Ce n'è di belli, però

Come noi non ne faranno più

Ce n'è di bravi, però

Come noi ne fanno più

Forse è la sorte, forse le colpe

Ma io questa vita non la cambierei

Né per i soldi, né per la fama

Fuori dal paradiso, ma insieme a lei

Non riesco a farcene una colpa

Non sempre, ma capita

Dio li fa e il diavolo li accoppia

Due corpi, un’anima

Noi non andiamo in chiesa

E non facciamo la spesa per la cena di domenica

E siamo in giro a bere oppure a letto insieme

E ogni volta sembra l’ultima

Ce n'è di belli, però

Come noi non ne faccio più

Ce n'è di bravi, però

Come noi ne fanno più

Ce n'è di belli, però

Come noi non ne faranno più

Ce n'è di bravi, però

Come noi ne fanno più

Ce n'è di belli, però

Come noi non ne faranno più

Ce n'è di bravi, però

Come noi ne fanno più

Forse è la sorte, forse le colpe

Ma io questa vita non la cambierei

Né per i soldi, né per la fama

Fuori dal paradiso, ma insieme a lei

Ми створені, ми зроблені з одного матеріалу, з того самого

Ти роздягаєшся і танеш на мені, як господар у роті на Конфірмації

Я подумав про це, як тільки побачив тебе, ти був ззаду

І з цими довгими ногами ви втрачаєте очі, просто дивлячись на них

Я Алекс, мадам, у вас базарне ім’я

Я знаю, що біжу, Дакаре, але ти мене зачарував, Алаказам

Я не бачу можливості

Якби не разом і подалі звідси

Закиньте друзів у бар

Давайте знайдемо місце внизу в місті

Море вночі має свою чарівність

Вогники на воді, я тягнуся, як поїзд

Такий п’яний, що я божеволію

А ти цього навіть не помічаєш

П'яний, як я, обидва без примусу

Ніби ми були лише темними тінями

Знімаємо броню

Звільняємо запобіжники

Я зведу ваші мірки

Я цього хочу, а потім і ти

Ти можеш прочитати, дитино

Ми такі самі, як ти і я, хоча у нас у всьому світі все добре

Досі немає жодного дому чи місця, які були б справді нашими

Хоча є й красиві

Вони, як і ми, більше цього робити не будуть

Хоча є й хороші

Оскільки ми робимо більше

Можливо, це доля, а може, помилки

Але я б не змінив це життя

Ні за гроші, ні за славу

З небес, але з нею

Дорога біжить під колесами

Потім під ноги, під підошви

Восьма без чверть дев'ята

Люди рухаються, надворі сонячно

Ми вже роздягаємося на сходах і підніматися нелегко, (нелегко)

Пошук житла – це бізнес, удар не знизився

Ключі в замку, відчиніть двері

Забігай, зачини двері

Ти зверху, я без майки

Ти без каблуків, скинь Джордан, малята

Ваш шатуш також на смак нагадує сірого гусака

Я відриваю тебе від стегон і підтягую, як дотик

Я тримаю твої стегна на стегнах

Ти починаєш дихати і я теж, гімн

Ми краще, ніж брикатися та пастка

Ця гармонія є симфонією

Переплетення рук і ніг

Це миттєва терапія

Ви так багато чули про мене

Я стільки ж чув про вас

Але нічого не відповідає дійсності

У ліжку навіть краще, ніж я думав

Ми створені, ми створені один для одного

Ми скасовані, скасовані один на одного

Хоча є й красиві

Вони, як і ми, більше цього робити не будуть

Хоча є й хороші

Оскільки ми робимо більше

Можливо, це доля, а може, помилки

Але я б не змінив це життя

Ні за гроші, ні за славу

З небес, але з нею

Я не можу це звинувачувати

Не завжди, але буває

Бог створює їх, а диявол поєднує їх

Два тіла, одна душа

Ми не ходимо до церкви

І ми не ходимо по магазинах на вечерю в неділю

І ми разом п’ємо або в ліжку

І кожен раз здається останнім

Хоча є й красиві

Як і ми, я більше цього не роблю

Хоча є й хороші

Оскільки ми робимо більше

Хоча є й красиві

Вони, як і ми, більше цього робити не будуть

Хоча є й хороші

Оскільки ми робимо більше

Хоча є й красиві

Вони, як і ми, більше цього робити не будуть

Хоча є й хороші

Оскільки ми робимо більше

Можливо, це доля, а може, помилки

Але я б не змінив це життя

Ні за гроші, ні за славу

З небес, але з нею