Dimenticare (Mai) - Raige, Annalisa

Per non dimenticare mai, per non dimenticare che

Per non dimenticare mai, per non dimenticare mai

Io davvero non so bene cosa che sia successo

Non riesco a spiegarmelo nemmeno adesso

Sono passato dall’essere perso ad averti persa

E spesso mi fermo solo a questo

Tieniti forte perché il vuoto che ti toglie il respiro arriva di notte

Sarà che il giorno siamo presi a far finta di niente

Lontani dal cuore lontani dalla mente

Ma tu che ci sei sempre e io non so più scegliere

Togli te da me che sono un vuoto a rendere

Dare è diventato prendere, poi prendere pretendere

Pretendere era un po' come dipendere

Adesso che siamo come legati anche se lontani

Vorrei saperti in salvo in fila verso il domani

Magari io non potrò dimenticarti più e da egoista vorrei che lo facessi tu

Per non dimenticare mai, per non dimenticarti

Che comunque vada ovunque andrai

Sarai parte di me ed ogni volta che è impossibile

Io penso a noi per non dimenticare mai

Vorrei essere capace di odiarti

Ma non posso pure se mi sforzo e ti odio solo a tratti

Ci sentivamo grandi, per ogni giorno che passa ci fa più piccoli e codardi

A volte mi sembra di averti qua davanti chissà se anche tu mi vedi nei gesti

degli altri

Non frequento più gli stessi posti per non incontrati, non saprei come

comportarmi

3, 2 1, —- incatena ovunque sia, non c'è cura per la mia malinconia

Non sono mai stato bravo a gestire la nostalgia, eri tu a mandarla via

E farei di tutto per poi non pensare, quanto siamo bravi a farci del male

Tu mi scrivi se sei triste io non so che dire

Sai sarei felice di saperti felice

Per non dimenticare mai

Per non dimenticarti che comunque vada ovunque andrai

Sarai parte di me ed ogni volta che è impossibile

Io penso a noi

Per non dimenticare mai

Per non dimenticarti che comunque vada ovunque andrai

Sarai parte di me ed ogni volta che è impossibile

Io penso a noi, per non dimenticare mai

Non dimenticare mai

Per non dimenticare mai

Щоб ніколи не забувати, не забувати цього

Щоб ніколи не забути, щоб ніколи не забути

Я справді не знаю, що сталося

Я навіть зараз не можу це собі пояснити

Я пройшов шлях від втрати до втрати тебе

І часто зупиняюся тільки на цьому

Тримайся міцно, бо порожнеча, від якої перехоплює подих, настає вночі

Це станеться в той день, коли ми будемо робити вигляд, що нічого не сталося

Подалі від серця геть від розуму

Але ти, який завжди поруч, і я вже не знаю, як вибрати

Забери тебе від мене, що є порожнечею, що повертається

Дати стало брати, потім брати вимагати

Прикидатися було схоже на залежність

Тепер, коли ми неначе пов’язані, навіть якщо далеко

Я хотів би знати, що ви безпечно вишикувалися на завтра

Можливо, я більше не зможу тебе забути і як егоїст хотів би, щоб ти це зробив

Щоб ніколи не забути, щоб не забути тебе

У всякому разі, йдіть, куди ви йдете

Ти будеш частиною мене і коли це неможливо

Я думаю про нас ніколи не забути

Я хотів би ненавидіти тебе

Але я не можу, навіть якщо намагаюся ненавидіти тебе лише зрідка

Ми почувалися чудово, з кожним днем ​​це робить нас меншими і боягузливими

Іноді мені здається, що ти тут переді мною, хто знає, чи ти теж побачиш мене в моїх жестах

інших

Я не ходжу в ті самі місця, бо більше не зустрічався, не знаю як

поводитися

3, 2 1, —- ланцюги, де б він не був, немає ліків від моєї меланхолії

Мені ніколи не вдавалося впоратися з ностальгією, ти був тим, хто її вигнав

І я б зробив все, щоб потім не думати, як добре ми можемо завдати собі шкоди

Пиши мені, якщо тобі сумно, я не знаю, що сказати

Ти знаєш, я був би радий знати, що ти щасливий

Щоб ніколи не забути

Не забувайте, що воно все одно йде куди б ви не були

Ти будеш частиною мене і коли це неможливо

Я думаю про нас

Щоб ніколи не забути

Не забувайте, що воно все одно йде куди б ви не були

Ти будеш частиною мене і коли це неможливо

Я думаю про нас, щоб ніколи не забути

Ніколи не забувай

Щоб ніколи не забути