L'unica - Raige

Io ho chiesto a cento cieli dov’eri

E mi hanno risposto che non eri in luoghi o tempi

Ma dentro i fuochi non spenti dei miei desideri

Io so che quelli non hanno pareti

Che se li spegni li perdi e che se li spendi in pensieri li cerchi

Ma grazie a Dio io ho la determinazione durante il ciclone di eventi

È la casa dei sentimenti più veri

Non dimentichi tempi così neri

Quando ti inventi forte di fronte alle stronze e i dispiaceri

L’anima ha la protesi e se osi

Scriverne un’ipotiposi è comunque un’ipotesi

Ma sapevo che eravamo prossimi, io qua giù col blu negli occhi

E tu lassù fra tinte forti a nasconderti

Quando il tetto dei mondi reclama il più bello tra gli astri

E anche il suolo lo brama non meno degli altri

È lotta tra tanti, per rivendicarti

E visto il gioco mi chiedo chi sono pure solo per cercarti

Ora che ti ho, so che mi cercavi

Il mio astro c’ha gli occhi di alabastro e la dolcezza nella mani

Ora dammi un domani, che ho speso gli ieri per gli oggi

E appoggi seri ce li ho solo se rimani

Si, tempi strani, mò che l’unica certezza è un dubbio

Una carezza è un rifugio e se sei fuori da quell’uscio non ami

Tieni i miei drammi in pugno e il tuo lume di giugno

Da alle mie paure volti più umani

Il più grande tra i peccati l’ho commesso

Ho messo una stella al suolo

Il cielo piange per un uomo che ha avuto successo

Si dice, che dentro c'è una voce ed è difficile ascoltarla

Non per come parla ma per quel che dice

Due vite unite, perché il dolore è la cornice

Di un disegno che col tempo non muore se lo decide

E non so dire perché tu sia mia

Forse se avessi risposte, ne avrei perso la magia

Я запитав сотню небес, де ти був

А вони відповіли, що ви не були ні місцями, ні часом

Але всередині незапалені вогні моїх бажань

Я знаю, що в них немає стін

Що якщо ви їх відключите, ви їх втратите, а якщо ви витратите їх у думках, ви їх шукаєте

Але, слава Богу, у мене є рішучість під час бурі подій

Це дім найсправжніших почуттів

Не забувайте такі чорні часи

Коли ти помиришся сильним перед сук і горем

У душі протез і якщо наважишся

Однак написання гіпотези є гіпотезою

Але я знав, що ми йдемо, я сюди з блакитними очима

А ти там, нагорі, серед яскравих кольорів, щоб сховатися

Коли дах світів претендує на найпрекраснішу із зірок

І ґрунт також жадає цього не менше за інших

Це боротьба між багатьма, щоб претендувати на вас

І побачивши гру, я думаю, хто я такий, щоб просто шукати тебе

Тепер, коли ти у мене є, я знаю, що ти мене шукав

У моєї зірки алебастрові очі і солодкість у руках

Тепер дайте мені завтра, яке я витратив учора на сьогодні

І я маю серйозну підтримку, лише якщо ти залишишся

Так, дивні часи, але єдина впевненість — це сумнів

Ласка - це притулок, і якщо ти за цими дверима, ти не любиш

Тримай мої п’єси в руках і своє червневе світло

Це надає моїм страхам більше людських облич

Я вчинив найбільший з гріхів

Я поставив зірку на землю

Небо плаче за успішною людиною

Кажуть, що всередині є голос і його важко почути

Не за те, як він говорить, а за те, що він говорить

Два життя об’єдналися, бо біль – це каркас

Дизайн, який з часом не вмирає, якщо ви вирішите

І я не можу сказати, чому ти мій

Можливо, якби я мав відповіді, я б втратив магію