Red Roze - pyrokinesis

Полжизни на листах

От колеса фортуны, до прыжков под поезда

И если бы не музыка, то мне пришлось бы наверстать

Всю эту жизнь по офисам и банкам

Так элегантно, продавать себя за ранги

Все это творчество по фоткам и по рамкам

Никаких эмоций, только меморандум,

Но зачем и для кого, и только щемит таковой

Исход событий

И все забыть бы навсегда и перестать

Стремиться наверх

И в зазеркалье по следам

Подальше от реальности

У моих роз сейчас не те цвета

И это мой единственный грех (грех)

Девочка из тамблера

Все ищет своей жизни стартер

И там, где я оставил черным маркером черту

Найдет лишь пару красных роз,

Но жизни в них намного больше есть, чем тут

Полжизни с черной розой на руке

Принеси мне на могилу пару красных

Хотя бы для контраста

Напрасно

Я раз за разом искал в этих песнях

Не их шипы, а поля эдельвейсов

Полжизни с черной розой на руке

Принеси мне на могилу пару красных

Хотя бы для контраста

Напрасно

Я раз за разом искал в этих песнях

Не их шипы, а поля эдельвейсов

Я уйду — за мною уйдут миллионы

Оставив после себя только блеск металлолома

И руины городов и пару фоток в инстаграм

Мы покорили уже все, и я бессмысленно залип в экран

Сеть электропроводов

Разнесет слова, которые мы редко, как итог

Озвучиваем на людях

Боясь, что нас осудят, зная

Что молчать так больно, а потом мы заливаем спиртом память

Мы дети потерянных дюн, что застряли меж эгоизмом и долгом

Организм и не только стравивши

Мы дети погасших огней, племя, что забило на все

Лишь став лишним

Нам больше некуда идти

И мир любви и войн, диктуемый ракетами интим

И девочка из тамблера сожжет мосты

Я уведу поколение в никуда

Я новый символ утренней звезды

Полжизни с черной розой на руке

Принеси мне на могилу пару красных

Хотя бы для контраста

Напрасно

Я раз за разом искал в этих песнях

Не их шипы, а поля эдельвейсов

Полжизни с черной розой на руке

Принеси мне на могилу пару красных

Хотя бы для контраста

Напрасно

Я раз за разом искал в этих песнях

Не их шипы, а поля эдельвейсов

Полжизни с черной розой на руке

Принеси мне на могилу пару красных

Хотя бы для контраста

Напрасно

Я раз за разом искал в этих песнях

Не их шипы, а поля эдельвейсов

Полжизни с черной розой на руке

Принеси мне на могилу пару красных

Хотя бы для контраста

Напрасно

Я раз за разом искал в этих песнях

Не их шипы, а поля эдельвейсов

Я уйду — за мною уйдут миллионы

Оставив после себя только блеск металлолома

И руины городов… и пару фоток в инстаграм

Мы покорили уже все, и я бессмысленно залип в экран

Девочка из тамблера

Все ищет своей жизни стартер

И там, где я оставил черным маркером черту

Найдет лишь пару красных роз,

Но жизни в них намного больше есть, чем тут

Півжиття на аркушах

Від колеса удачі, до стрибків під поїзди

І якщо би не музика, то мені довелося би надолужити

Все це життя за офісами та банками

Так елегантно, продавати себе за ранги

Вся ця творчість за фотками та по рамками

Жодних емоцій, тільки меморандум,

Але навіщо і для кого, і тільки щемить такий

Результат подій

І все забути би назавжди і перестати

Прагнути нагору

І в задзеркалля за слідами

Далі від реальності

У моїх троянд зараз немає кольору

І це мій єдиний гріх (гріх)

Дівчинка з тамблеру

Все шукає свого життя стартер

І там, де я залишив чорним маркером межу

Знайде лише пару червоних троянд,

Але життя в них набагато більше є, ніж тут

Півжиття з чорною трояндою на руці

Принеси мені на могилу пару червоних

Хоча б для контрасту

Даремно

Я раз за разом шукав в цих піснях

Не их шипи, а поля едельвейсів

Півжиття з чорною трояндою на руці

Принеси мені на могилу пару червоних

Хоча б для контрасту

Даремно

Я раз за разом шукав в цих піснях

Не их шипи, а поля едельвейсів

Я піду — за мною підуть мільйони

Залишивши по собі тільки блиск металобрухту

І руїни міст і пару фоток в інстаграм

Ми підкорили вже все, і я безглуздо залип в екран.

Мережа електропроводів

Рознесе слова, які ми рідко, як підсумок

Озвучуємо на людях

Боячись, що нас засудять, знаючи

Що мовчати так боляче, а потім ми заливаємо спиртом пам'ять

Ми діти втрачених дюн, що застрягли між егоїзмом і боргом

Організм і не тільки стравивши

Ми діти погаслих вогнів, плем'я, що забило на все

Лише ставши зайвим

Нам більше нікуди йти

І світ кохання і війн, що диктується ракетами інтим

І дівчинка з тамблера спалює мости

Я веду покоління в нікуди

Я новий символ ранкової зірки

Півжиття з чорною трояндою на руці

Принеси мені на могилу пару червоних

Хоча б для контрасту

Даремно

Я раз за разом шукав в цих піснях

Не их шипи, а поля едельвейсів

Півжиття з чорною трояндою на руці

Принеси мені на могилу пару червоних

Хоча б для контрасту

Даремно

Я раз за разом шукав в цих піснях

Не их шипи, а поля едельвейсів

Півжиття з чорною трояндою на руці

Принеси мені на могилу пару червоних

Хоча б для контрасту

Даремно

Я раз за разом шукав в цих піснях

Не их шипи, а поля едельвейсів

Півжиття з чорною трояндою на руці

Принеси мені на могилу пару червоних

Хоча б для контрасту

Даремно

Я раз за разом шукав в цих піснях

Не их шипи, а поля едельвейсів

Я піду — за мною підуть мільйони

Залишивши по собі тільки блиск металобрухту

І руїни міст... і пару фоток в інстаграм

Ми підкорили вже все, і я безглуздо залип в екран.

Дівчинка з тамблеру

Все шукає свого життя стартер

І там, де я залишив чорним маркером межу

Знайде лише пару червоних троянд,

Але життя в них набагато більше є, ніж тут