Прекрасное далёко - pyrokinesis

Прекрасное далёко, не будь ко мне жестоко

Не будь ко мне жестоко, жестоко не будь

От чистого истока в прекрасное далёко

В прекрасное далёко я начинаю путь

Больше не летают вертолеты

Волшебника не видно за последние года

Прекрасное далёко, напрасное далёко

Далеко так, что не дотянуться никогда

На тусовках шумных

О несбывшихся мечтах напомнит балерина на шкатулке

И в старой вазе вянут листья георгин,

А твою песню отразит слеза печали в каждой нотке пианино

Стеклянный взгляд, жизнь как киноляп

От сотни до нуля, весна уже за тысячи ночей подряд

И вряд ли ты еще раз выдавишь свой детский смех,

Но никогда уже не встретить Электроника на техно

Ты теперь модель, модель что списана с конвейера

Под гнетом пыли и под грузом времени

Взрослые уверены, выпей, отпразднуй

Впереди твое далекое напрасное

Прекрасное далёко, напрасно и далёко

Бессмысленно жестоко, дорогу забудь

Без выхода и входа, к напрасному далёко

В напрасное далёко ты не пройдешь свой путь

Что ни весть, что ни повесть

Рабы сердца и узники совести

Разум наперекор и потом

Томный взгляд уперев в монитор

Не поняв ничего, как Незнайка

Темнота и нет света, хоть сердце отдай, как Данко

Даже точки опоры нет и ты так одинока

Как Луна в солнечном городе

У судьбы своя империя

Поверь, она подарит тебе золотой ключик на день рождения

Заведи моторчик на своем поезде

И с горестью разбейся о стену на полной скорости

Танцуй, пока не стало тошно

И дорожку пусти в нос еще разочек, посмотри в окошко

Там вдали белеет парус одиноко

Год за годом уносясь в твое напрасное далеко

Прекрасное далёко, напрасно и далёко

Бессмысленно жестоко, дорогу забудь

Без выхода и входа, к напрасному далёко

В напрасное далёко ты не пройдешь свой путь

У судьбы своя империя

Поверь, она подарит тебе золотой ключик на день рождения

Заведи моторчик на своем поезде

И с горестью разбейся о стену на полной скорости

Танцуй, пока не стало тошно

И дорожку пусти в нос еще разочек, посмотри в окошко

Там вдали белеет парус одиноко

Год за годом уносясь в твое напрасное далёко

Прекрасне далеко, не будь до мене жорстоко

Не будь до мене жорстоко, жорстоко не будь

Від чистого витоку в прекрасне далеко

У прекрасне далеко я починаю шлях

Більше не літають вертольоти

Чарівника не видно за останні роки

Чудове далеко, марне далеко

Далеко так, що не дотягнутися ніколи

На тусовках галасливих

Про нездійснені мрії нагадає балерина на скриньці

І в старій вазі в'януть листя жоржин,

А твою пісню відобразить сльоза печалі в кожній нотці піаніно

Скляний погляд, життя як кіноляп

Від сотні до нуля, весна вже за тисячі ночей поспіль

І навряд чи ти ще раз видавиш свій дитячий сміх,

Але ніколи вже не зустріти Електроніка на техніці

Ти тепер модель, модель що списана з конвеєра

Під гнітом пилу і під вантажем часу

Дорослі впевнені, випий, святкуй

Попереду твоє далеке марне

Прекрасне далеко, дарма і далеко

Безглуздо жорстоко, дорогу забудь

Без виходу та входу, до марного далеко

У марне далеко ти не пройдеш свій шлях

Що ні вість, що ні повість

Раби серця та в'язні совісті

Розум наперекір і потім

Тяжкий погляд упершись у монітор

Не зрозумівши нічого, як Незнайка

Темрява і немає світла, хоч серце віддай, як Данко

Навіть точки опори немає і ти так самотня

Як Місяць у сонячному місті

У долі своя імперія

Повір, вона подарує тобі золотий ключик на день народження

Заведи моторчик на своєму поїзді

І|з|

Танцюй, доки не стало нудно

І доріжку пусти в ніс ще разочок, подивись у віконце

Там вдалині біліє вітрило самотньо

Рік за роком несучи в тво марне далеко

Прекрасне далеко, дарма і далеко

Безглуздо жорстоко, дорогу забудь

Без виходу та входу, до марного далеко

У марне далеко ти не пройдеш свій шлях

У долі своя імперія

Повір, вона подарує тобі золотий ключик на день народження

Заведи моторчик на своєму поїзді

І|з|

Танцюй, доки не стало нудно

І доріжку пусти в ніс ще разочок, подивись у віконце

Там вдалині біліє вітрило самотньо

Рік за роком несучи у твоє марне далеко