Письмо и безразличие интро - pyrokinesis

Я далеко не идеален

Пью будто бы не в себя, да и зеркалу снова вру

Я — поломанные детали

Я — глупая детвора, я рассыпался по двору

Я былого не вспоминаю и будущего не жду

Раз тогда я там нёс печаль, то и тут ещё поношу,

Но я выпрямить хочу горб (Больной горб)

Кто обиду не стал глотать

Тот ругаясь да подавится тем, чем горд

Вечный город, обеспечь, но скоро

Обесточь, мне здорово, мне холодно

Мне снова так хочется на ту сторону (Где ты)

Моя обратная луна (Угу)

Ах, не терпится соврать, что мы полны

Трясёт полы и лупят пляски каблуками доски

Никому не ясно, кто куда и кто с кем

И если б я знал после

Вырванных от сердца слов

И режущих желудок фраз

Можно буквы записать, но их звуки живут лишь раз

Тогда

Так, а в чём я виноват?

Столько тем разных каюсь, но напишу

Лишь то, что услышал

Я беру твои слова, только

Те, рассыпаясь на тишину

Теряли свой смысл

Так, а в чём я виноват?

Столько тем разных каюсь, но напишу

Лишь то, что услышал

Я беру твои слова, только

Те, рассыпаясь на тишину

Теряли свой смысл

Вот, новый поворот

И мотор ревёт

Что он нам несёт?

Да неважно,

Но сожми в ладонь сегодня

Как руку сжимают девичью

Ужас грядущих завтра оставим же Макаревичу,

А там

Буду забыт и я

Где упавший с балкона луч делит полосы бытия

На голос и на слова

На текстуру и светотень

Где нас не было никогда

Ни в то утро, ни в этот день

И где я не писал ни строчки

Я далеко не ідеальний

П'ю ніби би не в себе, та і дзеркало знову брешу

Я — поламані деталі

Я — дурна дітвора, я розсипався по двору

Я колишнього не згадую і майбутнього не чекаю

Раз тоді я там ніс смуток, то і тут ще паплюжу,

Але я випрямити хочу горб (Хворий горб)

Хто образу не став ковтати

Той лаючись та придушиться тим, чим гордий

Вічне місто, забезпеч, але незабаром

Знеструмити, мені здорово, мені холодно

Мені знову так хочеться на той бік (Де ти)

Мій зворотний місяць (Угу)

Ах, не терпиться збрехати, що ми повні

Трясе підлоги і луплять танці каблуками дошки

Нікому не ясно, хто куди і хто з кем

І якщо б я знав після

Вирваних від серця слів

І ріжучих шлунок фраз

Можна букви записати, але їх звуки живуть лише раз

Тоді

Так, а в чому я винен?

Стільки тем різних каюся, але напишу

Лише те, що почув

Я беру твої слова, тільки

Ті, розсипаючись на тишу

Втрачали свій сенс

Так, а в чому я винен?

Стільки тем різних каюся, але напишу

Лише те, що почув

Я беру твої слова, тільки

Ті, розсипаючись на тишу

Втрачали свій сенс

Ось новий поворот

І мотор реве

Що він нам несе?

Та не важливо,

Але стисні в долоню сьогодні

Як руку стискають дівочу

Жах майбутніх завтра залишимо ж Макаревичу,

А там

Буду забутий і я

Де промінь, що впав з балкона, ділить смуги буття

На голос і на слова

На текстуру і світлотінь

Де нас не було ніколи

Ні вранці, ні в цей день

І де я не писав рядка.