My Beautiful Madness - pyrokinesis

Время как насекомые, звёзды как насекомые

Люди как насекомые, человек, как гусеница,

Мечтав быть бабочкой во всю,

Способен всё-таки придти потом к счастливому концу.

И абсолютно всё равно как не был слаб бы,

Он мог поднять весь необъятный мир на свои

Тоненькие лапки, но...

И если оборвать, то будет нечем,

И не сдержит в руках себя бесконечность (Ведь нету лапок).

И желание всё сжечь, увы, так бесчеловечно,

Но есть в каждом человеке (И так лакомо).

Коли тьма идёт войною, то просто тут пробить двойное дно,

И там искать во всём красоту в пустоте.

И снова станет ни в одном глазу,

Оно внизу и не молчит моё прекрасное безумие.

Моё прекрасное безумие,

Моё прекрасное безумие,

Моё прекрасное безумие.

Хэй, привет, моё прекрасное безумие.

Моё прекрасное безумие,

Моё прекрасное безумие,

Моё прекрасное безумие.

Хэй, привет, моё прекрасное...

Маленький человечек, пытаясь прыгнуть за грань,

Себе лапки сломал, кузнечик.

И как в судьбу не играй, но он сам себя покалечил.

Устав страдать, он смерть зовёт под венец

И, пытаясь найти конец, но без лапок он бесконечен.

На небе смерть, и звёзды нашли своё.

На древе жизни больше птичка и гнёздышка не совьёт.

И бог на помощь позовёт, как предсказуемо.

Но я не доползу, ему молчит моё прекрасное безумие

Не помогут ни маги, ни доктора.

И кто в юности не страдал, тот в старости поболит.

Кто в порядке вещей видит только светлое, тот дурак.

Тому, кто приручил бардак, тому хаос благоволит.

Моё прекрасное безумие,

Моё прекрасное безумие,

Моё прекрасное безумие.

Хэй, привет, моё прекрасное безумие.

Моё прекрасное безумие,

Моё прекрасное безумие,

Моё прекрасное безумие.

Хэй, привет, моё прекрасное безумие.

Час як комахи, зірки як комахи

Люди як комахи, людина, як гусениця,

Мріяв бути метеликом на всю,

Здатний все-таки прийти потім до щасливого кінця.

І абсолютно все одно як не був слабкий,

Він міг підняти весь неосяжний світ на свої

Тоненькі лапки, але...

І якщо обірвати, то буде нічим,

І не стримає в руках себе нескінченність (Адже немає лапок).

І бажання все спалити, на жаль, так нелюдяно,

Але є в кожній людині (І так ласо).

Коли пітьма йде війною, то просто тут пробити подвійне дно,

І там шукати у всьому красу в порожнечі.

І знову стане в жодному оці,

Воно внизу і не мовчить моє прекрасне безумство.

Моє прекрасне безумство,

Моє прекрасне безумство,

Моє чудове безумство.

Хей, привіт, моє чудове безумство.

Моє прекрасне безумство,

Моє прекрасне безумство,

Моє чудове безумство.

Хей, привіт, моє прекрасне...

Маленька людина, намагаючись стрибнути за межу,

Собі лапки зламав, коник.

І як у долю не грай, але він сам себе покалічив.

Втомившись страждати, він смерть кличе під вінець

І, намагаючись знайти кінець, але без лапок він нескінченний.

На небі смерть і зірки знайшли своє.

На дереві життя більше пташка і гніздечко не зіве.

І бог на допомогу покличе, як передбачувано.

Але я не доповзу, йому мовчить моє прекрасне божевілля

Не допоможуть ні маги, ні лікарі.

І хто в юності не страждав, той у старості поболить.

Хто гаразд бачить тільки світле, той дурень.

Тому, хто приручив бардак, тому хаос благоволить.

Моє прекрасне безумство,

Моє прекрасне безумство,

Моє чудове безумство.

Хей, привіт, моє чудове безумство.

Моє прекрасне безумство,

Моє прекрасне безумство,

Моє чудове безумство.

Хей, привіт, моє чудове безумство.