Могила светлячков - pyrokinesis

Хотел потрогать руками, но

Случайно придушил намертво

Свою надежду и, знаешь, я

Брожу бесцельно по грани

Там, где я оставил жизнь у твоих ног

Вырастет когда-нибудь новый цветок

Лепестками до самых небес

И нам хватит страдать, прошу, мы устали в конец

И лишь бы не было холодно нам, мы сжигаем других

И лишь бы не было холодно вам, я сжигаю себя

И если б не было смысла, я б не отдал ни строки

Ведь кем бы ни был, всё равно в конце ожидает петля нас

И фортуны уже нет

И мы не ждём уж перемен, но помоги нам, если что

Остановиться, не разбившись, и поймать нужный момент,

Но мы хороним в себе свет, будто в могиле светлячков

Мы в могиле светлячков

Ловим руками свет, чтобы дарить его ещё живым

И я надеюсь, через много лет хоть кто-нибудь прочтёт

Тексты этих песен и поймет, чем я так дорожил

И наш вектор не изменится

Мы будем идти вдаль, сжигая города дотла

И полностью отдав себя и разлетаясь пеплом феникса

Мечтая о свободе вместе с ветром вылетать с окна

Перерождаемся в новый костёр

И вновь расправим в тёмном небе пламенные крылья

И отдав последний лучик света, заново умрём

И среди тысячи сверхновых в бесконечности осядем пылью

Мы ошибались миллионы раз

И снова ошибёмся, ты прости нас, если что

И мы мечтали видеть наше пламя в миллионах глаз

Ведь мы хороним в тебе свет, будто в могиле светлячков

Там, в могиле светлячков

Ловим руками свет, чтобы дарить его ещё живым

И я надеюсь, через много лет хоть кто-нибудь прочтёт

Тексты этих песен и поймет, чем я так дорожил

В могиле светлячков ловим руками свет

Хотів помацати руками, але

Випадково придушив намертво

Свою надію і, знаєш, я

Броджу безцільно по грані

Там, де я залишив життя біля твоїх ніг

Виросте колись нова квітка

Пелюстки до самих небес

І нам вистачить страждати, прошу, ми втомилися в кінець

І лиш би не було холодно нам, ми спалюємо інших

І лиш би не було холодно вам, я спалюю себе

І якщо б не було сенсу, я б не віддав ні рядки

Адже ким би не був, все одно в кінці чекає петля нас

І фортуни вже немає

І ми не чекаємо вже змін, але допоможи нам, якщо що

Зупинитися, не розбившись, і спіймати потрібний момент,

Але ми ховаємо в собі світло, ніби в могилі світлячків

Ми в могилі світлячків

Ловимо руками світло, щоб дарувати його ще живим

І я сподіваюся, через багато років хоч хтось прочитає

Тексти цих пісень і зрозуміє, чим я так дорожив

І наш вектор не зміниться

Ми будемо йти вдалину, спалюючи міста вщент

І повністю віддавши себе і розлітаючись попелом фенікса

Мріючи про свободу разом з вітром вилітати з вікна

Перероджуємось у нове багаття

І знову розправимо в темному небі полум'яні крила

І віддавши останній промінчик світла, наново помремо

І серед тисячі наднових у нескінченності осядемо пилом

Ми помилялися мільйони разів

І знову помилимося, ти пробач нас, якщо що

І ми мріяли бачити наше полум'я в мільйонах очей

Адже ми поховуємо в тибі світло, ніби в могилі світлячків

Там, у могилі світлячків

Ловимо руками світло, щоб дарувати його ще живим

І я сподіваюся, через багато років хоч хтось прочитає

Тексти цих пісень і зрозуміє, чим я так дорожив

У могилі світлячків ловимо руками світло