Jeanne d'Arc - pyrokinesis

Там бы — штрих, а там бы — стёрла

На стене очередная тамблер гёрла

Всё рисует: там — прямой, там — перевернут

Там — траву и домик, там — ребро с отвёрткой

Там — оливковую ветвь, а там — веночек с тёрном

Мы, выдергивая фразы из контекста

Ждёт, когда к ней прилетел бы Питер Пэн из радужного детства

Лишь бы не нести ответственность за шрамы на руках

И хотя б одна молитва тут зашла бы абы как

Да похуй: есть таблетки, алкоголь и книги

Чтоб хоть что-то уяснить и разобраться,

Но все это просто профанация и вздор

Желаешь резать — режь

Желаешь выгореть — хватай бензин,

А все стихи — не более, чем показуха потребляди

Лишь бы лицо кривлять, и тысячи распятий

В один миг бы обернулись пеплом

И всё, за что ты держишься так крепко

И ты не коллекционер эмоций, ты коллектор

Жанна д’Арк 21-го века

Память по кострам, кабакам и аптекам

СМС, звонки без ответа

И некому прочитать последнюю исповедь

Тащи поленья и пускай с последними искрами

Миллионы зажигалок пустят под кострище этот шабаш

Это всё не нужно, даже даром

И наш шаттл обернётся пламенем

И зубы скаля на углях, как Жанна д’Арк

Мы ни за что не отрекаемся от памяти

Мы не забудем, как мы разучились верить

Не забудем шрамы у артерий

И мы не забудем никогда, как обещали не взрослеть,

Но все обещания нашли своё последнее пристанище в костре

И мы всё ждём наш долгожданный старт

Судьба всё метит по зубам, вокруг креста пожар

Когда-нибудь мы будем в силах удержать удар

Ну, а пока мы будем жечь всю эту жизнь как будто ёбаную Жанну д’Арк

Готовы рушить замки, готовы резать знаки на руках

И давать заднюю никак

И мы готовы прекратить войну, спалив дотла штандарт

И выжечь эту жизнь, как будто ёбаную Жанну д’Арк

Готовы рушить замки, готовы резать знаки на руках

И давать заднюю никак

И мы готовы прекратить войну, спалив дотла штандарт

И выжечь эту жизнь, как будто ёбаную Жанну д’Арк

Там би – штрих, а там би – стерла

На стіні чергова тамблер герла

Все малює: там — прямий, там — перевернуть

Там траву і будиночок, там ребро з викруткою

Там - оливкову гілку, а там - віночок з терном

Ми, висмикуючи фрази з контексту

Чекає, коли до неї прилетів би Пітер Пен з райдужного дитинства

Лише би не нести відповідальність за шрами на руках

І хоча б одна молитва тут зайшла би аби як

Так похуй: є таблетки, алкоголь та книги

Щоб хоч щось усвідомити і розібратися,

Але все це просто профанація і дурниця

Бажаєш різати — ріж

Бажаєш вигоріти — хапай бензин,

А всі вірші — не більше, ніж показуха споживача

Лише би обличчя кривляти, і тисячі розп'яття

В одну мить обернулися попелом

І все, за що ти тримаєшся так міцно

І ти не колекціонер емоцій, ти колектор

Жанна д’Арк 21-го століття

Пам'ять по багаттям, шинкам і аптекам

СМС, дзвінки без відповіді

І нікому прочитати останню сповідь

Тягни поліна і нехай з останніми іскрами

Мільйони запальничок пустять під вогнище цей шабаш

Це все не потрібно, навіть задарма

І наш шатл обернеться полум'ям

І зуби скеля на вугіллях, як Жанна д’Арк

Ми ні за що не зрікаємось від пам'яті

Ми не забудемо, як ми розучилися вірити

Не забудемо шрами у артерій

І ми не забудемо ніколи, як обіцяли не доросліти,

Але всі обіцянки знайшли свій останній притулок в багатті

І ми все чекаємо на наш довгоочікуваний старт

Доля все мітить по зубах, навколо хреста пожежа

Коли-небудь ми будемо в силах утримати удар

Ну, а поки ми будемо палити все це життя начебто йобану Жанну д’Арк

Готові руйнувати замки, готові різати знаки на руках

І давати задню ніяк

І ми готові припинити війну, спалив вщент штандарт

І випалити це життя, ніби ебане Жанну д'Арк

Готові руйнувати замки, готові різати знаки на руках

І давати задню ніяк

І ми готові припинити війну, спалив вщент штандарт

І випалити це життя, ніби ебане Жанну д'Арк