Дети бабочек - pyrokinesis

Нету нигде тепла, то чернеет над головой

То над нею же светит тапочек,

Но конечность близка и толкаясь от этих лапок, чем

Вертит планеты шар, так рождаются дети бабочек

Что бы найти конец (где?)

Висят все рядом и от болезней вопят они

Кто пел песни, тот и распят

Даже небо гниёт и кажется в плесени пятнами,

Но способен на лапки так же взять весь необъятный мир

Один маленький человек нам всё скрыл и жди свой секрет

Он откроет всем лишь тогда, когда вырастит себе крылышки

Вынужден, больно было чтоб…

…Но как не реветь и плакать?

Чем больше счастья червям, тем уродливей дети бабочек,

А в коконах снова брак

И гуляет моя прецессия

Жизнь это лишь явление, смерть это лишь процесс

Я тоже всё прячу в коконе, просто чтобы росло,

Но вопрос в нём потом увидишь: «Уродство или родство?»

И придётся это принять

Нету нигде тепла, то чернеет над головой

То над ней уже светит тапочек,

Но конечность близка и толкаясь от этих лапок, чем

Вертит планеты шар, так рождаются дети бабочек

(Рождаются дети бабочек)

Нету нигде тепла, то чернеет над головой

То над ней уже светит тапочек,

Но конечность близка и толкаясь от этих лапок, чем

Вертит планеты шар, так рождаются дети бабочек

(Рождаются дети бабочек)

Гуляет моя прецессия, жизнь это лишь явление

Смерть это лишь процесс, и я брошу всё на чёт-нечет

Случайной одной мутации, слёзы лить или сжечь?

Так гуляет моя нутация, маленький человечек-кузнечик

Ищет меч, но здесь нечем удар держать

И не дать себе лечь на плечики, весь необъятный мир

И как гвоздик в ладонь почти что, вбил в крылышко зубочистку,

Но как бы теперь извлечь?

Только так, чтоб бы не оторвать к чёрту,

Но на этот раз в чьём рту бабочка тонет, брыкаясь в густой слюне

Она явно обречена, но ручаюсь, что вовсе нет

Получается, значит нам всё прощается в пустоте

Так вращается шар земли и гуляет моя прецессия

Жизнь это лишь явление, смерть это лишь процесс

И я жук, победивший тапочек

Раз нигде нет тепла, то чем в коконе холодней

Тем прекраснее дети бабочек, так что — туши огонь

Нету нигде тепла, то чернеет над головой

То над ней уже светит тапочек,

Но конечность близка и толкаясь от этих лапок, чем

Вертит планеты шар, так рождаются дети бабочек

(Рождаются дети бабочек)

Нету нигде тепла, то чернеет над головой

То над ней уже светит тапочек,

Но конечность близка и толкаясь от этих лапок, чем

Вертит планеты шар, так рождаются дети бабочек

(Рождаются дети бабочек)

Нету нигде тепла, то чернеет над головой

То над ней уже светит тапочек,

Но конечность близка и толкаясь от этих лапок, чем

Вертит планеты шар, так рождаются дети бабочек, рождаются дети бабочек

Нету нигде тепла, то чернеет над головой

То над ней уже светит тапочек,

Но конечность близка и толкаясь от этих лапок, чем

Вертит планеты шар, так рождаются дети бабочек, рождаются дети бабочек

Немає ніде тепла, то чорніє над головою

То над нею вже світить тапочок,

Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж

Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів

Що знайти кінець (де?)

Висять все поруч і від хвороб волають вони

Хто співав пісні, той і розіп'ятий

Навіть небо гниє і здається в цвілі плямами,

Але здатний на лапки так же взяти весь неосяжний світ

Одна маленька людина нам все приховала і чекай свого секрету

Він відкриє всім лише тоді, коли виростить собі крильця

Вимушений, боляче було щоб…

…Але як не ревти і плакати?

Чим більше щастя хробакам, тим потворніші діти метеликів,

А в коконах знову шлюб

І гуляє моя прецесія

Життя це лише явище, смерть це лише процес

Я теж все ховаю в коконі, просто щоб росло,

Але питання в ньому потім побачиш: «Потворність чи спорідненість?»

І доведеться це прийняти

Немає ніде тепла, то чорніє над головою

То над нею вже світить тапочок,

Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж

Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів

(Народжуються діти метеликів)

Немає ніде тепла, то чорніє над головою

То над нею вже світить тапочок,

Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж

Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів

(Народжуються діти метеликів)

Гуляє моя прецесія, життя це лише явище

Смерть це лише процес, і я кину все на рахунок

Випадкової однієї мутації, сльози лити чи спалити?

Так гуляє моя нутація, маленький чоловічок-коник

Шукає меч, але тут нічим удар тримати

І не дати собі лягти на плічки, весь неосяжний світ

І як гвоздик у долоню майже що, вбив у крильце зубочистку,

Але як би тепер витягти?

Тільки так, щоб не відривати до біса,

Але на цей раз в роті метелик тоне, брикаючись у густій ​​слині.

Вона явно приречена, але ручаюсь, що зовсім ні

Виходить, значить нам все прощається в порожнечі

Так обертається куля землі і гуляє моя прецесія

Життя це лише явище, смерть це лише процес

І я жук, який переміг тапочок

Раз ніде немає тепла, то чим у коконі холодніше

Тим прекрасніші діти метеликів, тож туші вогонь

Немає ніде тепла, то чорніє над головою

То над нею вже світить тапочок,

Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж

Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів

(Народжуються діти метеликів)

Немає ніде тепла, то чорніє над головою

То над нею вже світить тапочок,

Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж

Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів

(Народжуються діти метеликів)

Немає ніде тепла, то чорніє над головою

То над нею вже світить тапочок,

Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж

Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів, народжуються діти метеликів

Немає ніде тепла, то чорніє над головою

То над нею вже світить тапочок,

Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж

Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів, народжуються діти метеликів