Tora - Pyhimys

Ilma sarvii ja hampaita, lampait ja susii

Pussyboyn kamppanjakamppailu

Tora, tyra, mä lyön sua otsaan

Tai tekis mieli ainaki enemmän ku koskaan

Sanaki tosta suusta, mä en siedä nokkeluutta

Jos se huutaa joudun tukkimaan

Meen kuppilaan, tuopin tarpees

Saanu tarpeeks, antanu anteeks, ottanu sanani takasi

Mattojen alle sen lakasin aina kaiken

Mä oon pakastin, tulva teki must kylmän

Mun ei on kyllä

Raivoholistina tarviin raivoholii

Se ainoo oikee oikeesti kai ainoo oli

Muovasin naaman ku Tapperin Kain

Mä tappelin kai vaik vaa päästin vähä höyryjä

Sauna selässäsi, kintereillä perässäsi

Heitän vähän löylyjä

Ärränpeetä mä tuhlaan beetä

Taon kalloon unta palloon (Ai meetsä?)

Sä et mee, mul on Harri Haataisen haukat

Ja vaimonhakkaajapaita henkkamaukast

Ja mäki heitän kepillisen, tiiliseinä tuijottaa

Mun joki on nyt suistossaan

Alajuoksulla virtsan tuokssulla

On oma vaikutus siihe miks mua nii puistattaa

Kauduttaa, orastavasti

Korahtavasti tekee ilma keuhkoista pakoaan

Miten ilman järkee menin sitä toisen päähää takomaan

Neiti kesäheinä lakoaa

Torakoita, tora-torahampaita

Kolareita, näkymättömiä ihmiskotiloita

Kohtaloita ja niiden päällä kuoria

Sun haavat sielussa paranee, me ollaa nuoria

Mä oon vanki mun ruumiis, vanki elämässä

Vanki sun elämässä, aina me porataan

Me torahampailla toisiamme sohitaan

Ollaan tosissamme ja siks torataan

(Mä oikeesti uskon siihen)

(Mä oikeesti uskon siihen)

Sun silmänpohjan luu vähä murtu

Surku, mä mursin sun kurkun

Mä tunsin sun pumpun, luulisin

Kai mä nyt kuulisin jos sun henki ei kulkis

Vielä väri palaa huuliin

Mä lähin menee viel lähes selvänä luulin

Mut pätkittäinhä ne muistikuvat palaa

Tossa mä huudan, tossa mä halaan

Ja tossa taas, nii entä jos

En mä usko, mut en vanno valaa

Iha normaasti iltapalaa

Se on aamupalana viel aamulla kurkussa

Mul on kulmat kurtussa

Keltasia, punasia pisaroita pultussa

Nolla puheluu tullu

Mä oon täys hullu, tää pullost tullutta

Torakoita, tora-torahampaita

Kolareita, näkymättömiä ihmiskotiloita

Kohtaloita ja niiden päällä kuoria

Sun haavat sielussa paranee, me ollaa nuoria

Mä oon vanki mun ruumiis, vanki elämässä

Vanki sun elämässä, aina me porataan

Me torahampailla toisiamme sohitaan

Ollaan tosissamme ja siks torataan

Повітряні роги і зуби, вівці і вовки

Pussyboyn kamppanjakaamppailu

Тора, Тайра, я вдарю твоє чоло

Або буде проти принаймні більше, ніж будь-коли

З вуст в уста, я терпіти не можу

Якщо він кричить, я повинен заблокувати

Іду до чашки, мені треба півлітра

Мені досить, я простив, я взяв своє слово назад

Під килимками я завжди все зупиняв

У мене морозильна камера, повінь охолодила сусло

я не маю жодного

Як мисливцю на лютість, лють була потрібна

Це єдиний, мабуть, він був єдиний

Я виліпив своє обличчя як Тапперін Каїн

Мабуть, я боровся, хоча трохи випустив пару

Сауна на спині, скакальні суглоби позаду

Я кидаю трохи пари

Я витрачаю бета-версію

Куля для сну черепа Дао (Ai meetsä?)

Ви ні, у мене є яструби Харрі Хаатайнена

І вбивча сорочка дружини

А на гору кидаю палицю, мурова стіна дивиться

Зараз моя річка в гирлі

За течією із запахом сечі

Це по-своєму впливає на те, чому я такий розбитий

Прищеплювати, окулірувати

Повітря змушує легені виходити

Як я без глузду пішов кувати другий кінець

Міс літо сіно линяє

Таргани, зуби тора

Аварії, невидимі людські домівки

Долі та їх оболонки

Сонячні рани в душі загоюють, ми будемо молодими

Я в’язень у своєму тілі, в’язень у житті

В'язні сонячного життя, ми завжди муштровані

Ми перегризаємо один одного

Будьмо серйозними, і це те, що ми робимо

(я справді в це вірю)

(я справді в це вірю)

Сонячний перелом очного дна невеликий

Смуток, я зламав горло

Я, мабуть, відчув, як сонячний насос

Мабуть, я б почув зараз, якби сонце не проходило

Все одно колір повертається на губи

Я далі йду все ще майже ясно, я думав

Але уривки тих спогадів повертаються

Там я плачу, там я обіймаюся

А там знову, а якщо

Я так не думаю, але я не лаюся

Пожадливість зазвичай на вечерю

Це все ще в горлі на сніданок

У мене кути глухі

Жовті, червоні краплі на болті

Не надходить дзвінків

Я так без розуму від цієї пляшки

Таргани, зуби тора

Аварії, невидимі людські домівки

Долі та їх оболонки

Сонячні рани в душі загоюють, ми будемо молодими

Я в’язень у своєму тілі, в’язень у житті

В'язні сонячного життя, ми завжди муштровані

Ми перегризаємо один одного

Будьмо серйозними, і це те, що ми робимо