Jättiläinen - Pyhimys, Aksel Kankaanranta

Mä oon vaan tää tunnetilojen tuuliviiri

Itsetuhosesti pyörin, en saa mistään kiinni

Kompastelen murusiin, pieniin ongelmiini

Mitätön, mitaton rikkinäinen riimi

En mä pyytäny et syntyisin tänne

Tyynyn alla sormet niinku pyssy, ollaan yksinämme

Se vaatii yläkertaa kumpaankin nenään

Etten ala sun perään yläkertaan enää itkemään

Kaulassa ohjenuora: ole mies

Puolesta molempien umpikujaan oman tien

Maailma on kaunis mut nii julma

Niin kova vilu on mulla, mut ei kotii mihin tulla

Vielki mietin kenelle nää laulut teen, mis mä oon, mihin meen

Takerrun sun kaulukseen

Jättiläisen harteilta kaiken nähä koitan

Olallani oma poika

Yksinään me täällä ryömitään

Ei jäätävä tuuli laula meille

Se laulaa lähteneille

Ympyrää kuin hyrrät pyöritään

Ja siinä kun mietin mitä mä teen

Niin sä tartuit mua käteen

Hei, ethän pois mee

En mä osaa elämää ilman sua

Jäädään paikalleen

Niin ei päivä päätykään

Ja hartioilta sun mä kaiken nään

Mä en oo mikään vuoden mies

Aikakapselissa kulmasohvan kyydis olohuonemies

Niin lähel peilii et mun nenä on lytyssä

Ateria pytyssä, likapyykit mytyssä

En häpee täällä sitä mitä sä näät

Vaan sitä minkä kätken, mun epäelämää

Pelkään, et kaikille paljastuu et mä oon —

Sellanen kun mä oon

Löydän vanhat kengät kun mä siivoon sun kaappii

Koitan niihin kasvaa mut en ikinä sua saa kii

Ei maassa parkumalla pysähdy tää pallo

Siks albatrossi kurkussa ympyröitä tallon

Jos et nukukkaa vaa alla ruumiiden valvot

Aamuinen taivas ku paljastetut sarveiskalvot

Kuvittelen naiivisti et katot mun perään

Kunnes ikiunestani hikisenä herään

Fobia ja mania, kai ne on sama asia

Ku aika kiertää iän kaiken kaatunutta kasia

Jättiläisen harteilta nyt kaiken nähä koitan

Olalla mun oma poika

Yksinään me täällä ryömitään

Ei jäätävä tuuli laula meille

Se laulaa lähteneille

Ympyrää kuin hyrrät pyöritään

Ja siinä kun mietin mitä mä teen

Niin sä tartuit mua käteen

Hei, ethän pois mee

En mä osaa elämää ilman sua

Jäädään paikalleen

Niin ei päivä päätykään

Ja hartioilta sun mä kaiken nään

Я просто флюгер

Я сама крутюся, нічого не можу зловити

Я натикаюся на свої крихти, свої маленькі проблеми

Порожнеча, безмірна ламана рима

Я не прошу вас тут народитися

Під подушкою пальці, як пістолет, ми одні

Для цього потрібно нагору на обох носах

Я не починаю плакати нагорі

Вказівка ​​на шию: будь чоловіком

Від імені обох тупиків свій шлях

Світ прекрасна кріт така жорстока

У мене така застуда, але я не можу піти додому

Мені досі цікаво, кому я пісні роблю, хто я, куди йду

Я чіпляюсь за сонячний комір

З плечей велетня я все бачу

Мій син на моєму плечі

Ми сюди повзаємо одні

Не крижаний вітер Співай нам

Воно співає померлим

Коло схоже на вихор

І коли я думаю про те, що я роблю

Так ти схопив мене за руку

Гей, не геть звідси

Я не можу жити без рота

Залишиться на місці

Це ще не кінець дня

І з плечей я все бачу

Я не людина року

У капсулі часу, людина у вітальні їздить на кутовому дивані

Це так близько до дзеркала, що мій ніс горить.

Їжа в тарілці, брудна білизна в посуді

Мені не соромно за те, що ви тут бачите

Але те, що я приховую, моє життя

Боюся, ти не всім розкриваєшся — я

Селланен, коли я

Я знайду старе взуття, коли приберу сонце

Я намагаюся рости в них, але ніколи до цього не звикаю

Не зупиняючись на землі, щоб зупинити цей м'яч

Тому альбатрос в горлі кружляє по будинку

Якщо ви не спите під тілами, ви все контролюєте

Ранкове небо над відкритими рогівками

Я наївно уявляю, що у вас за спиною немає дахів

Поки не прокинуся спітнілим

Фобія і манія, я думаю, це одне й те саме

Ку час обертається навколо вікової занепалої касії

З плечей велетня тепер я все бачу

На плечі мій рідний син

Ми сюди повзаємо одні

Не крижаний вітер Співай нам

Воно співає померлим

Коло схоже на вихор

І коли я думаю про те, що я роблю

Так ти схопив мене за руку

Гей, не геть звідси

Я не можу жити без рота

Залишиться на місці

Це ще не кінець дня

І з плечей я все бачу