Psühh - Põhja-Tallinn

Ema anna mul andeks, ma olen psühhopaat

Terve elu ei ole ma ravi saand

Sest, et kõik mis ma teen, tean olen valel teel

Mu närvid ei pea vastu, sisemuses keeb

Olen psühh raisk, ärkan öösel pimedas toas

Klõpsan lülitit avastan seina löödud noa

Mille kõrval kritseldusi mitu meetrit

Naise nimega, küüntega kraabitud tapeeti

Kananahk tuleb ihule, higi pihule

Näost valge, vahib keegi peeglist otsa minule

Siis korra võpatan, kuulsin klõpsakat

Avan ukse, ja näen meest, kes hoiab käes fotokat

Meeltesegadusest astun edasi ma

Ning näen verist laipa lebamas maas

Veriseid rätikuid, veriseid nugasid

Ja kõike keda kunagi kõrvaldada lubasin

Jooksen ehmatusest magamistuppa

Minestan ning kukun pikali nurka

Ärkan hommikul ja kõik see on läind

Ema anna mulle andeks, ma olen hulluks läind

Ema anna mul andeks, ma olen psühhopaat

Terve elu ei ole ma ravi saand

Sest et kõik mis ma teen, tean olen valel teel

Mu närvid ei pea vastu, sisemuses keeb

Ma olen psühh raisk, hoia kui pääsen lahti

Ei pane vaid üht naist, kui näen siis tahtmist

Tean täpselt kui jõuan keskööl kadudes

Mul omad kasud sees, ma sul teen

Kohtume su sadul ees salakaval

Näeme lava taga, sel õhtul lööb mus välja vanapagan

Elan kaht elu üks tihti kaob mälust

Lünkadena meenub mets ja invaliidikäru

Kuid ei leia seost siis kassikuseleost

Ei mäleta ka seda, millal lahkusin peolt

Paljas käed verised, kõrval magab brünett

Möödub üks hetk, haaran klaasi kraanivett

Ilmselt tõi ta kaasa mind, sest ma ei saanud kus asun

Kõhklen, kas tal näkku vaadata üldse tasub

Keegi koputas, äratan kutt see lits ei ärka

Kaoks siit läbi rõdu, enne seda kui ta märkab

Ema anna mul andeks, ma olen psühhopaat

Terve elu ei ole ma ravi saand

Sest et kõik mis ma teen, tean olen valel teel

Mu närvid ei pea vastu, sisemuses keeb

Olen psühh raisk, vajan tervendavat süsti

Mütsi kergitan korra, enam ei seisa püsti

Kammib, miks sa ei lase magada mul Ülemiste trammis

Ja kes tõi mind äratama kuradi ansambli

Mammi, teeme pool grammi ja naerame koos krambid

Ja kinnita hambaklambrid

Ja kui tahan trambin jalaga oma kambris

Kustuta lambid (lambid, lambid, lambid, lambid)

Narrid, sa ei taha Kennylt ära võtta tema barbit

Vastaselt juhul lisan sul supi sisse karrit

Kevadest sügiseni elad mu farmis

Ja terve põlla künnad valmis

Taipoh kui põgened, seda jama pole tarvis

Ega ma veeni tarbi ravim seebikarbis

Kaotasid peegli pargis ja valge salli

Tulen lõhna järgi, pole võõras öine Tallinn

Ema anna mul andeks, ma olen psühhopaat

Terve elu ei ole ma ravi saand

Sest et kõik mis ma teen, tean olen valel teel

Mu närvid ei pea vastu, sisemuses keeb

Мама, вибач мене, я психопат

Я все життя не лікувався

Бо все, що я знаю, неправильно

Нерви не витримують, всередині кипить

Я екстрасенс, я прокидаюся вночі в темній кімнаті

Я натискаю перемикач, щоб виявити ніж, прибитий до стіни

Поруч з якими строчить кілька метрів

Шпалери з жіночим іменем, подряпаними нігтями

Куряча шкіра приходить до тіла, піт до рук

Біле обличчя, хтось дивиться на мене в дзеркало

Потім я прокинувся одного разу, почув клацання

Я відкриваю двері й бачу чоловіка, який тримає фотоапарат

Я переживаю плутанину

І я бачу, що на землі лежить закривавлений труп

Закриваві рушники, закриваві ножі

І все, що я колись обіцяв прибрати

Я злякано біжу до спальні

Я втрачаю свідомість і падаю в кут

Я прокидаюся вранці і все пройшло

Мама, вибач мене, я збожеволію

Мама, вибач мене, я психопат

Я все життя не лікувався

Бо все, що я знаю, неправильно

Нерви не витримують, всередині кипить

Я екстрасенсорний сволоч, тримайся, коли позбудуся

Не садіть жінку, коли я бачу волю

Я точно знаю, коли заблукаю опівночі

У мене є свої переваги всередині, я зроблю це за вас

Побачимося перед своїм сідлом підступно

Побачимо за лаштунками, сьогодні ввечері старого язичника вигнать

Я живу двома життями, одне часто зникає з пам'яті

Ліс і інвалідний візок запам’ятовуються як прогалини

Але ви не знайдете зв’язку в котячому туалеті

Я навіть не пам’ятаю, коли покинув вечірку

Голі руки в крові, поруч спляча брюнетка

Минає мить, я беру склянку з-під крана

Напевно, він мене привів, бо я не міг потрапити туди, де я був

Цікаво, чи варто взагалі дивитися на його обличчя

Хтось постукав, розбуди хлопця, ця сучка не прокидається

Вийдіть звідси на балкон, поки він не помітив

Мама, вибач мене, я психопат

Я все життя не лікувався

Бо все, що я знаю, неправильно

Нерви не витримують, всередині кипить

Я психічний марнотратник, мені потрібна цілюща ін’єкція

Раз капелюха піднімаю, більше не встаю

Він прочісує, чому ти не дозволяєш мені спати в трамваї Ülemiste

І хто привів мене розбудити кляту групу

Мамо, давайте зробимо півграма і посміємось корчами

І закріпіть скоби зубів

А якщо я хочу топтати ногою в камері

Прозорі лампочки (лампи, лампи, лампочки, лампочки)

Дурні, ви не хочете відбирати Кенні від його колючки

Інакше я додам в суп каррі

Ти живеш на моєму хуторі з весни до осені

І все поле оре готове

Тайпо, якщо ти втікаєш, тобі це лайно не потрібне

Я не приймаю ліки в мильниці внутрішньовенно

Загубила дзеркало в парку і білий шарф

Приходжу по запаху, Таллінн вночі не чужий

Мама, вибач мене, я психопат

Я все життя не лікувався

Бо все, що я знаю, неправильно

Нерви не витримують, всередині кипить