Algusest lõpuni - Põhja-Tallinn

Ükskõik, mida ma ka ei teeks, jään ma alati truuks

Minevikus tehtud vead, enam ei kordu eal

Ma vaatan selja taha, jääb nii palju maha

Ma olen ikka veel siin

Kui vaatan enda ette ja näen vendi keskel

Jään teile ma alati

Need, kes on mu kõrval, koos liigume edasi

Koos läbime raskused, algusest lõpuni

Ma ei tea, kas see on nüüd muusika, mis ühendas meid nelja

Kuid tähtsad on ka kõik need, kes ei pöörand selga

See tähendab sitaks rohkem, nii et sa isegi ei kujutaks ette

See kõik nagu polndki päris, neid oli vaid hunnik skelette

Kuid aeg on näidand, juhtind, praakind välja kui ei meeldi

Ja üks mis kindel austuseta siit ei lahku keegi

Oleme üksteist välja kannatand ja leppind lõpuks

Oleme õppind andestama, sest teame mis on sõprus

Ja kant on kallis, kuid ilma tüüpideta oleks see poolik

Tallad maas, rebime sama köit, mis aastaid käsi on soonind

Meil oli siin pikalt aega mõelda ja võtta end kokku

Kuulda paska sealt, kus me julged näod ei kohtu

Ja selle pühendan neile, kes me vastu suud on pruukind

Me toome veel tagasi päeva, mil meist esmalt kuulsid

Loome taas kindluse, mis kerkib kui lego

Sõna või mego, me ülemvõim on sego

Ma vaatan selja taha, jääb nii palju maha

Ma olen ikka veel siin

Kui vaatan enda ette ja näen vendi keskel

Jään teile ma alati

Need, kes on mu kõrval, koos liigume edasi

Koos läbime raskused, algusest lõpuni

Teen hetkeks pausi ja mõtlen kuidas see kõik see algas

Väike poiss, lai püks, kelle suurim soov oli laulda

Kriitseldades paberile kollast elu läbi silmade

Miski ei ole siin muutunud, ka see õhk mida hingame

Ja inimesed ei muutu, vaid muutub suhtumine

Mul on pohhui keda usud, mul on oma uskumine

Kõik kuulavad aint algust, a' keegi ei kuula lõppu

Nii jäävadki palju asjad segaseks just seetõttu

Ja ma austan alati neid, kes meid loomadeks loevad

Kõik mu koerad, see on me perekond, kus isa ei hülga poega

Need kes on, need jäävad, nii kauaks kui see kestab

Jään alati mäletama tüüpe, kes on nüüd ja olid esmalt

Ma ei vaja selleks litsi, et mu musta pesu pestaks

Mul piisab teadmisest, et kuulume üksteise sekka

Ma vaatan selja taha, jääb nii palju maha

Ma olen ikka veel siin

Kui vaatan enda ette ja näen vendi keskel

Jään teile ma alati

Need, kes on mu kõrval, koos liigume edasi

Koos läbime raskused, algusest lõpuni

Sammun, pilk terav kui siletitera

See on allkiri mu lepingule kes keda, miks mida

Kes kuidas reserveerib vaid oma elulaadi

2:0 topeltülev, kuid lühem edu mu saagil

Maapind liigub, möödub minevik, jalge all torm

Vahet pole, siis olgu, nii oli, nii on

Kitsal teel, nügib keegi mind arvestamata

Ma võtsin isiklikult, kuid jätsin arveldamata

Asjad niisama liikuma ei hakka, neid mällu talletamata

Lased teisel kanda risti ise kannatamata

On põhimõtted, mis mõtted põhja vajuvad tiigis

Kes läinud, on näinud ja nendega enam edasi ei triigi

Lühendan piirid, aga kuhu mind viivad lühemad liinid

Teadetetahvlilt rebitud kiri

Lahti ei ühenda neid, enam ei tõmba niigi

Astu need sammud mu kannul kuni teel jahtub pigi

Ma vaatan selja taha, jääb nii palju maha

Ma olen ikka veel siin

Kui vaatan enda ette ja näen vendi keskel

Jään teile ma alati

Need, kes on mu kõrval, koos liigume edasi

Koos läbime raskused, algusest lõpuni

Що б я не робив, я завжди буду вірним

Помилки, зроблені в минулому, ніколи не повторяться

Я дивлюся за собою, так сильно позаду

Я все ще тут

Коли я дивлюся вперед і бачу братів посередині

Я завжди буду з тобою

Ті, хто поруч зі мною, будуть рухатися вперед разом

Разом ми проходимо через труднощі, від початку до кінця

Я не знаю, чи це музика з’єднала нас чотирьох зараз

Але всі, хто не повертається спиною, також важливі

Це означає більше, так що ви навіть не уявляєте

Це було як справжня Польща, була лише купа скелетів

Але час - це шоу, путівник, мотлох, якщо вам це не подобається

І такий, який точно не піде звідси з неповагою

Ми один в одного від страждань і врешті-решт примирилися

Ми вчимося прощати, тому що знаємо, що таке дружба

І край дорогий, а без типів був би наполовину

Підошвами на землі ми рвемо ту саму мотузку, яка роками була в канавці

Ми довго думали і збиралися разом

Почуй лайно з того місця, де наші сміливі обличчя не зустрічаються

І я присвячую його тим, хто проти наших уст

Ми повертаємо день, коли вперше почули про нас

Ми знову створимо фортецю, яка стане лего

Одним словом або мего, наша перевага — це сего

Я дивлюся за собою, так сильно позаду

Я все ще тут

Коли я дивлюся вперед і бачу братів посередині

Я завжди буду з тобою

Ті, хто поруч зі мною, будуть рухатися вперед разом

Разом ми проходимо через труднощі, від початку до кінця

Я зупиняюся на мить і думаю, як усе починалося

Маленький хлопчик у широких штанях, найбільшим бажанням якого було співати

Критикуючи жовте життя паперу очима

Тут нічого не змінилося, навіть повітря, яким ми дихаємо

І люди не змінюються, а змінюється їхнє ставлення

У мене є поххуї, кому ти віриш, у мене своя віра

Усі слухають не початок, ніхто не слухає кінця

Тому багато чого плутається

І я завжди поважаю тих, хто вважає нас тваринами

Всі мої собаки, це наша сім'я, де батько не кидає сина

Ті, хто є, залишаться, поки це буде

Я завжди буду пам'ятати тих типів, які зараз і були першими

Мені не потрібна сучка, щоб прати мою брудну білизну

Мені достатньо знати, що ми належимо одне одному

Я дивлюся за собою, так сильно позаду

Я все ще тут

Коли я дивлюся вперед і бачу братів посередині

Я завжди буду з тобою

Ті, хто поруч зі мною, будуть рухатися вперед разом

Разом ми проходимо через труднощі, від початку до кінця

Крок, виглядати гострим, як гладюче лезо

Це підпис мого договору, хто, чому що

Хто зберігає лише свій спосіб життя

2:0 подвійний, але менший успіх у моєму улові

Земля рухається, минуле минає, під ногами буря

Неважливо, добре, було, є

На вузькій дорозі хтось кричить на мене

Я прийняв його особисто, але не заплатив

Речі так не рухатимуться без збереження їх у пам’яті

Нехай інший несе хрест без страждань

Є принципи, що думки опускаються на дно водойми

Того, хто пішов, бачать, і більше не їздить з ними

Я скорочу межі, але куди мене ведуть коротші лінії

Повідомлення вирвано з дошки оголошень

Не від'єднуйте їх, не тягніть більше

Ступайте на ці сходинки мені на п’ятах, поки дорога не охолодить поле

Я дивлюся за собою, так сильно позаду

Я все ще тут

Коли я дивлюся вперед і бачу братів посередині

Я завжди буду з тобою

Ті, хто поруч зі мною, будуть рухатися вперед разом

Разом ми проходимо через труднощі, від початку до кінця