Au nom des cieux galvanisés - Pierre Lapointe

Si ceux qui partent vont pour tuer

Frères et sœurs des jours détestés

Si quand on part pour l’opposé

On part pour oublier

Pour moi, les cieux se sont calmés

Pour moi, les cieux s’en vont briller

Aveugler tristesses du passé

Car, enfin, j’ai trouvé

Vous ne savez pas ce que c’est que d'être aimé

Vous n’saurez jamais ce que c’est que d'être aimé

Si les cheveux tressés en cercle

De bleus et de verts souvenirs

Sont revenus jusqu'à ma tête

C’est que j’ai terminé ma quête

Même si le soleil ici est

Partout le même

Je sais que le temps entre nous

N’est que baptême

Vous ne savez pas ce que c’est que d'être aimé

Vous n’saurez jamais ce que c’est que d'être aimé

Faites que mes prières voyagent

Sur le dos des vagues au rivage

Qu’elles partent retrouver mes frères, retrouver mes frères

Tous ceux qui d’une mère étrangère

Sont sortis grandis loin de moi

Tous ceux que ma vie a connus, a reconnus

Vous ne savez pas ce que c’est que d'être aimé

Vous n’saurez jamais ce que c’est que d'être aimé

Il n’y aura pas mot ni image

Pour décrire nous deux, toi et moi

Vous ne savez pas ce que c’est que d'être aimé

Au nom des cieux galvanisés

De ceux qui nous ont protégés

Ceux qui endorment les passants

Ceux qui saoulent les amants

Moi, j’oserai;

si je n’ose pas

C’est que je t’aime, oh oui, je t’aime!

Un peu malgré moi

Vous ne savez pas ce que c’est que d'être aimé

Vous n’saurez jamais ce que c’est que d'être aimé

Il n’y aura pas mot ni image

Pour décrire nous deux, toi et moi

Vous ne savez pas ce que c’est que d'être aimé

Redis encore que cheveux gris

Que même les yeux repeints de blanc

Tu resteras couché sur moi

Comme dans un grand étang de sang

Que même lendemains dégrisés

Jamais ne viendront pour froisser

Nos vœux étincelants de soleil

Et nos amours d’entre-sommeil

Vous ne savez pas ce que c’est que d'être aimé

Vous n’saurez jamais ce que c’est que d'être aimé

Il n’y aura pas mot ni image

Pour décrire nous deux, toi et moi

Vous ne savez pas ce que c’est que d'être aimé

Якщо ті, що відходять, підуть убивати

Брати і сестри ненависних днів

Якщо ми підемо до навпаки

Ми залишаємо забути

Для мене небеса заспокоїлися

Для мене небо буде сяяти

Сліпучі печалі з минулого

Тому що, нарешті, я знайшов

Ти не знаєш, що таке бути коханим

Ти ніколи не дізнаєшся, що таке бути коханим

Якщо волосся заплетене по колу

Про сині та зелені спогади

Повернувся мені в голову

Я завершив свій квест

Хоча тут сонце

Скрізь однаково

Я знаю час між нами

Це тільки хрещення

Ти не знаєш, що таке бути коханим

Ти ніколи не дізнаєшся, що таке бути коханим

Нехай мої молитви подорожують

На спині хвиль біля берега

Нехай йдуть знайти моїх братів, знайдуть моїх братів

Усі ті, хто від чужої матері

Вийшов далеко від мене

Усіх, кого моє життя знало, впізнало

Ти не знаєш, що таке бути коханим

Ти ніколи не дізнаєшся, що таке бути коханим

Не буде ні слова, ні картинки

Щоб описати нас двох, ти і я

Ти не знаєш, що таке бути коханим

В ім'я оцинкованого неба

З тих, хто нас захищав

Ті, хто присипляє перехожих

Ті, хто напиває коханців

я наважуся;

якщо я не наважуся

Це те, що я люблю тебе, о так, я люблю тебе!

Трохи всупереч собі

Ти не знаєш, що таке бути коханим

Ти ніколи не дізнаєшся, що таке бути коханим

Не буде ні слова, ні картинки

Щоб описати нас двох, ти і я

Ти не знаєш, що таке бути коханим

Скажи ще раз, що сиве волосся

Щоб навіть очі пофарбували в білий колір

Ти будеш лежати на мені

Як у великій калюжі крові

Щоб навіть завтра тверезий

Ніколи не прийде скуйовджувати

Наші блискучі сонячні побажання

І наші кохання між сном

Ти не знаєш, що таке бути коханим

Ти ніколи не дізнаєшся, що таке бути коханим

Не буде ні слова, ні картинки

Щоб описати нас двох, ти і я

Ти не знаєш, що таке бути коханим