Dans les yeux d'Émilie - Pierre Lapointe

Dans son quartier du vieux Québec

Les rues ont l’air d’avoir l’accent

Et l’an deux mille voisine avec

Les maisons grises du vieux temps

Mais l’hiver vient d'éclater

Le Saint-Laurent est prisonnier

D’un décembre qui va bien durer six mois

Quand les jours ressemblent aux nuits

Sans éclaircie à espérer

Qui peut croire que l'été nous reviendra

Moi, j’avais le soleil

Jour et nuit dans les yeux d'Émilie

Je réchauffais ma vie à son sourire

Moi, j’avais le soleil

Nuit et jour dans les yeux de l’amour

Et la mélancolie au soleil d'Émilie

Devenait joie de vivre

Dans son quartier du vieux Québec

Quand les toits redeviennent verts

Quand les enfants ont les pieds secs

On tourne le dos à l’hiver

C’est la fête du printemps

Le grand retour du Saint-Laurent

On dirait que les gens sortent de la terre

Mais Émilie n’est plus à moi

J’ai froid pour la première fois

Je n’ai plus ni sa chaleur, ni sa lumière

Moi, j’avais le soleil

Jour et nuit dans les yeux d'Émilie

Je réchauffais ma vie à son sourire

Moi, j’avais le soleil

Nuit et jour dans les yeux de l’amour

Et la mélancolie au soleil d'Émilie

Devenait joie de vivre

En ce temps-là j’avais le soleil

Jour et nuit dans les yeux d'Émilie

Je réchauffais ma vie à son sourire

Moi, j’avais le soleil

Nuit et jour dans les yeux de l’amour

Et la mélancolie au soleil d'Émilie

Devenait joie de vivre

У своєму районі старого Квебеку

Вулиці, здається, мають акцент

І рік дві тисячі сусідів с

Сірі будинки старих часів

Але тільки прийшла зима

Святий Лаврентій ув'язнений

Грудень, який триватиме півроку

Коли дні схожі на ночі

Без прояснення, на яке можна сподіватися

Хто може повірити, що літо повернеться до нас

У мене було сонце

День і ніч в очах Емілі

Я зігрівав своє життя від її посмішки

У мене було сонце

Ніч і день в очах кохання

І меланхолія на сонці Емілії

Стало радістю жити

У своєму районі старого Квебеку

Коли знову зеленіють дахи

Коли у дітей сухі ноги

Ми відвертаємося від зими

Це свято весни

Велике повернення Св. Лаврентія

Здається, люди виходять із землі

Але Емілі вже не моя

Мені вперше холодно

Я більше не маю ні його тепла, ні його світла

У мене було сонце

День і ніч в очах Емілі

Я зігрівав своє життя від її посмішки

У мене було сонце

Ніч і день в очах кохання

І меланхолія на сонці Емілії

Стало радістю жити

У ті дні в мене було сонце

День і ніч в очах Емілі

Я зігрівав своє життя від її посмішки

У мене було сонце

Ніч і день в очах кохання

І меланхолія на сонці Емілії

Стало радістю жити