Пенза - Павел Воля

В последнее время стало что-то модно

посвящать строки «этому» городу!

Если б даже захотел, я б наверное не смог

посвятить бы пару тем чисто «городу дорог».

Я не местный и, возможно, правда, где-то,

что в Москве не скажу я «Спасибо» центру за это.

И уж если ворошить и вспоминать себя мальчишкой:

удалось прожить в другом городишке…

И грустно, и пусто, и когда приперло, вспоминаю

как Пенза мне пятки терла, как пемза.

Исходил я улицы этого города шагами бодрыми,

иногда, конечно, пьяными,

но несли меня боты мои постоянно –

и воспоминания такие явные –

хотя, если честно, с каждым годом - всё более рваные…

Но!

Вот я по Карпинской вниз и до Суворова.

Пешком иду мимо вокзала,

маршрутка обрызгала, проезжала…

Полчаса назад стоял на коленях,

а теперь до «центрака» направо и до площади Ленина.

Моя лавочка от Ленина третья слева нах!

Провел на ней не одно лето я в разных шумных,

но все-таки компаниях… а теперь… внимание… три-четыре:

Я в центре моего города под дождем ночью осенью –

так меня первый раз бросили,

но так я первый раз влюбился;

в эту ночь я подрался и, естественно, напился…

О, Драки!

Мой город мастеров: разбитых ртов, губ… ударов.

Один на один;

пара на пару;

район на район…

За то, что не так посмотрел…

Парни!

Лови его!

Вон он!!!

Вон!

Из школы лучше идти втроем…

Восьмой класс… чтобы не боятся – идем, поём…

И вот уже нас бьют, а потом мы их бьем - и они бегут,

мы догоняем и нас снова бьют…

потому что за углом встреча с их старшими парнями,

короче – западня…

И каждый раз, когда собираемся выпиваем – по-любому вспоминаем…

Пенза Сити – столица России!

– я отвечу везде, где бы меня ни спросили…

Пенза Сити – столица России!

Для меня этот город реально самый красивый…

Пенза Сити – столица России!

Родина там, где в животе поносили…

Пенза Сити – столица России!

До парка Белинского идти совсем не близко…

Спасает полшишки и две бутылки «Клинского».

Между дубов виднеется мой институт,

и - как тысячи «дубов» - «дубом» я учился тут…

Горе-студент – не найдешь на занятиях…

Огромный respect всем моим преподавателям,

которые не по понятиям преподавателей

выпустили и меня с дипломом преподавателя…

А в моем дворе ждет меня тишина…

Где теперь та шпана?

– Да это Я та шпана…

Не успел отмыться, успел с толпою слиться…

И с умными лицами - такие шарим по столице…

А турник во дворе помнят мои ладони…

Сто раз на спор?!

Хэ!

Да «тощий» гонит!

Как мы это делали… - не понимаем сами…

99, 100 – гоните ваши money!

На ЖД вокзале с поездов бутылки скупали,

По 10 копеек брали, по 20 тут же сдавали.

Денег больше, чем у бати, я купил подарок матери,

Быстро бизнес отобрали, а то уж начали бухать…

В наших городах одни и те же вопросы:

почему со школы передоз за передозом?

И где все эти парни - что район держали:

от одних имен только улицы дрожали!

Редко, когда хорошо, чаще, когда плохо…

Вспоминаю, как Костян, как Олег, Вертяшкин Лёха…

Встретимся мы, может быть и о чем нам говорить?

Мои первые друзья… первым был для вас и Я…

Этот город, где я молод, бьет по голове, как молот…

Этот город, где я весел, стоит тысяч таких песен…

Этот город, где я счастлив, ночью рвет меня на части…

Эй!

Столичная звезда!) хм)) Я из Пензы!

Навсегда!

Пенза Сити – столица России!

– я отвечу везде, где бы меня ни спросили…

Пенза Сити – столица России!

Для меня этот город реально самый красивый…

Пенза Сити – столица России!

Родина там, где в животе поносили…

Пенза Сити – столица России!

Мама, спасибо!

Я из Пензы – это там, где река Сура!

Это Поволжье!

Я не с Урала!

Не путайте Пензу с Пермью - мы не земляки,

И правильно будет пензенцы, а не пензюки!

Останнім часом стало щось модно

присвячувати рядки «цьому» місту!

Якби навіть схотів, я б напевно не зміг

присвятити б пару тим суто «місту доріг».

Я не місцевий і, можливо, правда, десь,

що в Москві не скажу я «Спасибі» центру за це.

І вже якщо ворушити і згадувати себе хлопчиськом:

вдалося прожити в іншому містечку.

І сумно, і порожньо, і коли приперло, згадую

як Пенза мені п'яти терла, як пемза.

Виходив я вулиці цього міста кроками бадьорими,

іноді, звичайно, п'яними,

але несли мене боти мої постійно –

і спогади такі явні –

хоча, якщо чесно, з кожним роком - все рваніші.

Але!

Ось я Карпінською вниз і до Суворова.

Пішки йду повз вокзал,

маршрутка оббризкала, проїжджала…

Півгодини тому стояв навколішки,

а тепер до центраку праворуч і до площі Леніна.

Моя лавочка від Леніна третя зліва нах!

Провів на ній не одне літо я в різних галасливих,

але все-таки компаніях… а тепер… увага… три-чотири:

Я у центрі мого міста під дощем уночі восени –

так мене вперше кинули,

але так я вперше закохався;

цієї ночі я побився і, звичайно, напився ...

О, Бійки!

Моє місто майстрів: розбитих ротів, губ... ударів.

Один на один;

пара на пару;

район на район…

За те, що не так подивився.

Хлопці!

Лови його!

Он він!

Геть!

Зі школи краще йти втрьох…

Восьмий клас… щоб не бояться – йдемо, співаємо…

І ось уже нас б'ють, а потім ми їх б'ємо - і вони тікають,

ми наздоганяємо і нас знову б'ють.

тому що за рогом зустріч з їх старшими хлопцями,

коротше - пастка ...

І щоразу, коли збираємося випиваємо – будь-якому згадуємо…

Пенза Сіті – столиця Росії!

– я відповім скрізь, де б мене не спитали…

Пенза Сіті – столиця Росії!

Для мене це місто реально найкрасивіше.

Пенза Сіті – столиця Росії!

Батьківщина там, де в животі ганьбили...

Пенза Сіті – столиця Росії!

До парку Бєлінського йти зовсім не близько.

Рятує півшишки та дві пляшки «Клинського».

Між дубами видніється мій інститут,

і - як тисячі "дубів" - "дубом" я вчився тут ...

Горе-студент - не знайдеш на заняттях.

Великий respect всім моїм викладачам,

які не за поняттями викладачів

випустили і мене з дипломом викладача.

А в моєму дворі чекає на мене тиша...

Де тепер та шпана?

– Та це Я та шпана…

Не встиг відмитися, встиг з натовпом злитися.

І з розумними обличчями - такі нишпоримо по столиці.

А турник у дворі пам'ятають мої долоні.

Сто разів на суперечку?

Хе!

Та «худий» жене!

Як ми це робили… – не розуміємо самі…

99, 100 – женіть ваші гроші!

На залізничному вокзалі з поїздів пляшки скуповували,

По 10 копійок брали, по 20 відразу здавали.

Грошей більше, ніж у баті, я купив подарунок матері,

Швидко бізнес відібрали, а то вже почали бухати.

У наших містах одні й ті самі питання:

чому зі школи передоз за передозом?

І де всі ці хлопці – що район тримали:

від одних імен лише вулиці тремтіли!

Рідко, коли добре, частіше, коли погано.

Згадую, як Костян, як Олег, Вертяшкін Леха…

Зустрінемося ми, можливо і про що нам говорити?

Мої перші друзі… першим був для вас та Я…

Це місто, де я молодий, б'є по голові, як молот.

Це місто, де я веселий, коштує тисячі таких пісень…

Це місто, де я щасливий, вночі рве мене на частини.

Гей!

Столична зірка!) Хм)) Я з Пензи!

Назавжди!

Пенза Сіті – столиця Росії!

– я відповім скрізь, де б мене не спитали…

Пенза Сіті – столиця Росії!

Для мене це місто реально найкрасивіше.

Пенза Сіті – столиця Росії!

Батьківщина там, де в животі ганьбили...

Пенза Сіті – столиця Росії!

Мамо, дякую!

Я з Пензи – там, де річка Сура!

Це Поволжя!

Я не з Уралу!

Не плутайте Пензу з Перм'ю - ми не земляки,

І правильно буде пензенці, а не пензюки!