Кошки - Павел Воля

Тихо…

Тихо я войду в твой дом.

Мы посидим с тобой вдвоём.

Это будет поздний вечер.

В темноте тобой я буду не замечен.

Мои шаги тебе еле слышны.

Я прижался в углу у стены.

Я смотрю, как ты стоишь у окна;

А ты думаешь, что ты здесь одна.

Ведь я, я, как кошка.

Я смотрю, как ты стоишь у окошка.

Я, я, как кошка;

я пришёл, я получу своё,

Мне бы только подождать немножко.

Тихо, как тихо ты дышишь,

Но моего дыхания ты не слышишь.

В этой комнате я не один,

В этой комнате дышат сотни мужчин.

Ты закрыла окно, ты стремишься в кровать,

Но этой ночью тебе не удастся поспать.

Мы пробудем в комнате, пока здесь темно.

Но нас утром не будет, мы выйдем в окно.

Ведь мы, мы как кошки.

Смотрим,

Как ты стоишь и смотришь в окошко.

Мы, мы, как кошки.

Мы пришли, и мы своё получим,

Нам бы только подождать немножко.

Ты проснёшься, пойдёшь в туалет,

А вернёшься — а нас уже нет.

Приоткрыто окно, незашторенный тюль,

И за этим окном ветер гонит июль.

Вспомнишь, что ты видела ночью,

И ещё раз захочешь, это точно.

Завтра снова ляжешь спать,

Завтра мы придём опять;

Ведь мы, мы, как кошки.

Мы, мы как кошки;

Смотрим, как ты смотришь в окошко,

Просто смотрим, как ты смотришь в окошко.

Мы, мы как кошки;

Мы пришли, мы получили, —

Просто мы подождали немножко.

Тихо…

Тихо я увійду до твоєї хати.

Ми посидимо з тобою вдвох.

Це буде пізній вечір.

У темряві тобою я буду не помічений.

Мої кроки тобі ледь чутно.

Я притулився в кутку біля стіни.

Я дивлюся, як ти стоїш біля вікна;

А ти думаєш, що ти тут одна.

Адже я, як кішка.

Я дивлюся, як ти стоїш біля вікна.

Я, як кішка;

я прийшов, я отримаю своє,

Мені тільки почекати трошки.

Тихо, як тихо ти дихаєш,

Але мого дихання ти не чуєш.

У цій кімнаті я не один,

У цій кімнаті дихають сотні чоловіків.

Ти зачинила вікно, ти прагнеш в ліжко,

Але цієї ночі тобі не вдасться поспати.

Ми пробудемо в кімнаті, поки тут темно.

Але нас вранці не буде, ми вийдемо у вікно.

Адже ми, як кішки.

Дивимося,

Як ти стоїш і дивишся в віконце.

Ми, як кішки.

Ми прийшли, і ми отримаємо,

Нам тільки почекати трошки.

Ти прокинешся, підеш у туалет,

А повернешся — а нас уже немає.

Відчинене вікно, незашторений тюль,

І за цим вікном вітер жене липень.

Згадаєш, що ти бачила вночі,

І ще раз захочеш, це точно.

Завтра знову ляжеш спати,

Завтра ми прийдемо знову;

Адже ми, як кішки.

Ми, ми як кішки;

Дивимося, як ти дивишся в віконце,

Просто дивимося, як ти дивишся в віконце.

Ми, ми як кішки;

Ми прийшли, ми отримали,

Просто ми зачекали трошки.