Жизнь устала - Павел Кашин

Жизнь устала переплетать нас,

Учить нас безрезультатно

По лицам и по родам.

Мы не сотканные куплеты

Без цвета зимой и летом

По странам и городам.

Ой, цвети, цвети,

Мой мальчик, моя судьба,

В теплице моей души.

Ой, цвети единым

С волнением на губах

Под солнцем моей души.

Я надел белую рубашку

Я вышел на солнцепряжку,

А там, там сама весна.

Мы любились и целовались

Не трогая жизнь словами

И нам не хватало сна.

Ой, цвети, цвети,

Мой мальчик, моя судьба,

В теплице моей души.

Ой, цвети единым

С волнением на губах

Под солнцем моей души

Жизнь устала переплетать нас,

Учить нас безрезультатно

Життя втомилося переплітати нас,

Вчити нас безрезультатно

По осіб і по родах.

Ми не сотканні куплети

Без кольору взимку та влітку

По країнам та містам.

Ой, квіти, квіти,

Мій хлопчик, моя доля,

У теплиці моєї душі.

Ой, квіти єдиним

З хвилюванням на губах

Під сонцем моєї душі.

Я надів білу сорочку

Я вийшов на сонцепряжку,

А там, там сама весна.

Ми любилися і цілувалися

Не торкаючи життя словами

І нам бракувало сну.

Ой, квіти, квіти,

Мій хлопчик, моя доля,

У теплиці моєї душі.

Ой, квіти єдиним

З хвилюванням на губах

Під сонцем моєї душі

Життя втомилося переплітати нас,

Вчити нас безрезультатно