Арена - Павел Кашин

И выходя на арену все замирают: Гладиаторы и дикие львы.

Когда в бетонную стену, ты разбегаясь, всею дурью своей головы

Бросашь ряды молний, и добываешь из Метана людям чистый Уран.

И зал еще переполнен, но с каждой молнией тускнеет и темнеет экран.

Припев:

Ну кто тебе поверит в наш неспокойный век?

А у тебя на сердце выпал первый снег!

И кто тебе доверит секреты и мечты,

Когда из всех дверей поешь уже не ты!

И между вспышками камер, ты замечаешь знакомый и волнительный взгляд.

И ты своими руками пускаешь в стену небывалый дотоле разряд.

Все превращается в пену!

Все исчезает: Гладиаторы и дикие львы.

Когда выходит на сцену — Великий мастер, повелитель твоей головы.

Припев:

Ну кто тебе поверит в наш неспокойный век?

А у тебя на сердце выпал первый снег!

И кто тебе доверит секреты и мечты,

Когда из всех дверей поешь уже не ты!

Ну кто тебе поверит в наш неспокойный век?

А у тебя на сердце выпал первый снег!

И кто тебе доверит секреты и мечты,

Когда из всех дверей поешь уже не ты!

И выходя на арену…

І виходячи на арену всі завмирають: Гладіатори і дикі леви.

Коли в бетонну стіну, ти розбігаючись, усім дурнем своєї голови

Кидаєш ряди блискавок, і видобуваєш з Метану людям чистий Уран.

І зал ще переповнений, але з кожною блискавкою тьмяніє і темніє екран.

Приспів:

Ну, хто тобі повірить у наш неспокійний вік?

А у тебе на серце випав перший сніг!

І хто тобі довірить секрети та мрії,

Коли зі всіх дверей поїси вже нети!

І між спалахами камер, ти помічаєш знайомий і хвилювальний погляд.

І ти власними руками пускаєш у стіну небувалий доти розряд.

Все перетворюється на піну!

Все зникає: Гладіатори і дикі леви.

Коли виходить на сцену Великий майстер, володар твоїй голови.

Приспів:

Ну, хто тобі повірить у наш неспокійний вік?

А у тебе на серце випав перший сніг!

І хто тобі довірить секрети та мрії,

Коли зі всіх дверей поїси вже нети!

Ну, хто тобі повірить у наш неспокійний вік?

А у тебе на серце випав перший сніг!

І хто тобі довірить секрети та мрії,

Коли зі всіх дверей поїси вже нети!

І виходячи на арену...