Пасмурное лето - Павел Кашин

Где наше пасмурное лето стекало в темную весну,

И мы садились на ракеты: без ответа и без света;

И летели на Луну.

И мы садились на ракеты: без ответа и без света;

И летели на Луну.

И мы смотрели и молчали;

И как-то лунною зимой,

Два астронавта вдруг причалили,

И не попивши чаю, вдруг отчалили домой.

Два астронавта вдруг причалили,

И не попивши чаю, вдруг отчалили домой.

Припев:

Лунная война не терпит суеты.

С нашей высоты

Видна вся правда, как и вся планета!

Не моя вина, что ось добра так хочет света.

Мы ж охраняем наше лето.

Наше пасмурное лето.

Наше лето.

Наше пасмурное лето.

Мы понемногу забываем Земные запахи весны,

И мы немного умираем, каждый раз,

Когда не знаем, для чего мы здесь нужны.

И мы немного умираем, каждый раз,

Когда не знаем, для чего мы здесь нужны.

У нас ни табака ни света, но мы смиряем нашу злость.

Моя любимая страна, мы здесь: без пороха и сна —

Следим, что б горе не стряслось.

Моя любимая Планета — спи спокойно, спи спокойно;

Я держу тебя за ось.

Припев:

Лунная война не терпит суеты.

С нашей высоты

Видна вся правда, как и вся планета!

Не моя вина, что ось добра так хочет света.

Мы ж охраняем наше лето.

Наше пасмурное лето.

Наше лето.

Наше пасмурное лето.

Охраняем наше лето.

Наше пасмурное лето.

Охраняем наше лето.

Наше пасмурное лето.

Охраняем наше лето.

Наше пасмурное лето.

Де наше похмуре літо стікало в темну весну,

І ми сідали на ракети: без відповіді і без світла;

І летіли на Місяць.

І ми сідали на ракети: без відповіді і без світла;

І летіли на Місяць.

І ми дивилися і мовчали;

І якось місячною зимою,

Два астронавти раптом причалили,

І не попивши чаю, раптом вирушили додому.

Два астронавти раптом причалили,

І не попивши чаю, раптом вирушили додому.

Приспів:

Місячна війна не терпить суєти.

З нашої висоти

Видно вся правда, як і вся планета!

Не моя вина, що вісь добра так хоче світла.

Ми ж охороняємо наше літо.

Наше хмарне літо.

Наше літо.

Наше хмарне літо.

Ми потроху забуваємо Земні запахи весни,

І ми трохи вмираємо, щоразу,

Коли не знаємо, навіщо ми потрібні.

І ми трохи вмираємо, щоразу,

Коли не знаємо, навіщо ми потрібні.

У нас ні тютюну ні світла, але ми смиряємо нашу злість.

Моя улюблена країна, ми тут: без пороху і сну.

Слідкуємо, що б горе не сталося.

Моя улюблена Планета — спи спокійно, спи спокійно;

Я тримаю тебе за вісь.

Приспів:

Місячна війна не терпить суєти.

З нашої висоти

Видно вся правда, як і вся планета!

Не моя вина, що вісь добра так хоче світла.

Ми ж охороняємо наше літо.

Наше хмарне літо.

Наше літо.

Наше хмарне літо.

Охороняємо наше літо.

Наше хмарне літо.

Охороняємо наше літо.

Наше хмарне літо.

Охороняємо наше літо.

Наше хмарне літо.