Замолчавший телефон - Павел Кашин

Ты пришла не понарошку,

Уместив в себя весь мир,

И твои босые ножки

Сделал тонкий ювелир.

Я, как бес, искал спасенья

Между Невским и Тверской.

Ты смотрела в умиленьи

Правя нежною рукой.

И любовь лила свеченье,

Нас с тобой бросало в дрожь.

И из этого влеченья

Возникали страх и ложь.

Ты бежала в мастерские,

Где тебя поил Лотрек.

От вечерней аллергии

На двадцатый страшный век.

Я обычно был смелее

Или, может быть, пьяней,

Побеждая Водолея

В царстве страха и теней.

Ты тогда входила в штопор,

Унося с собой весь мир,

Будто мне отрезал стропы

Разозлившийся факир.

Мир застыл в глазах улитки,

С глаз долой, из сердца вон.

Как орудие для пытки

Замолчавший телефон.

Ти прийшла не навмисно,

Помістивши в себе весь світ,

І твої босі ніжки

Зробив тонкий ювелір.

Я, як біс, шукав порятунку

Між Невським та Тверською.

Ти дивилася в розчуленні

Правлячи ніжною рукою.

І любов лила свічення,

Нас із тобою кидало в тремтіння.

І з цього потягу

Виникали страх і брехня.

Ти бігла в майстерні,

Де тебе напував Лотрек.

Від вечірньої алергії

На двадцяте страшне століття.

Я звичайно був сміливішим

Або, можливо, п'яний,

Перемагаючи Водолія

У царстві страху і тіней.

Ти тоді входила в щопор,

Виносячи з собою весь світ,

Неначе мені відрізав стропи

Розлючений факір.

Світ завмер у очах равлики,

З очей геть з серця геть.

Як знаряддя для тортур

Замовк телефону.