Я тебя рисую ветром - Павел Кашин

Я тебя рисую ветром

В небе крупными мазками

Я тебя античным метром

Возношу над облаками

И когда твоя улыбка

Затмевает наши страны

Я пойму, моя ошибка

Даже мне не по карману

Пейте ветер, злые кони,

Разбиваясь хрусталями,

Запыхавшись от погони,

Рассыпайтесь над полями.

Жизнь сыграла злую шутку,

Нас загнав в свои же сети,

Мы лежим на дне желудка

Темноты тысячелетий.

Я тебя рисую ветром,

Семимильными слогами.

Я тебя узнаю в щедром

Жженьи сердца под строками.

И когда уже не больно

Отпущу тебя как птицу

Тенью павшую безвольно

На пустынную страницу

Я тебя рисую ветром

В небе крупными мазками

Я тебя античным метром

Возношу над облаками

И когда твоя улыбка

Затмевает наши страны

Я пойму, моя ошибка

Даже мне не по карману

Я тебе малюю вітром

У небі великими мазками

Я тебе античним метром

Підношу над хмарами

І коли твоя посмішка

Затьмарює наші країни

Я розумію, моя помилка

Навіть мені не по кишені

Пийте вітер, злі коні,

Розбиваючись кришталями,

Запахавшись від погоні,

Розсипайтеся над полями.

Життя зіграло злий жарт,

Нас загнавши в свої ж мережі,

Ми лежить на дні шлунка

Темряви тисячоліть.

Я тебе малюю вітром,

Семимільними складами.

Я тебе дізнаюся в щедрому

Палиці серця під рядками.

І коли вже не хворо

Відпущу тебе як птаха

Тінню загиблої безвільно

На пустельну сторінку

Я тебе малюю вітром

У небі великими мазками

Я тебе античним метром

Підношу над хмарами

І коли твоя посмішка

Затьмарює наші країни

Я розумію, моя помилка

Навіть мені не по кишені