Вздрогнем - Павел Кашин

Простим судьбу.

Старуха грешна.

Гони печаль и слезы прочь.

Ведь жизнь не так уж безутешна —

Смотри, какая нынче ночь!

Луна чуть смазана туманом,

Небесна, но не холодна,

И я в парадном со стаканом

Пью горечь «Русскую"до дна.

Эй, вздрогнем…

Эй, вздрогнем…

А помнишь ты, как мы любили

Поговорить о смысле дней…

Мы спились, а других купили.

Эх, не загадывать верней.

Эй, вздрогнем…

Эй, вздрогнем…

Вся наша суть измерена глотками,

Промыта красным терпеливая гортань…

Не в небо птицами, не в море моряками,

А здесь, в парадной, пить эту дрянь…

Эй, вздрогнем…

Эй, вздрогнем…

Вибачимо долю.

Стара грішна.

Гони смуток і сльози геть.

Адже життя не так вже невтішне—

Дивись, яка сьогодні ніч!

Місяць трохи змащений туманом,

Небесна, але не холодна,

І я в парадному зі склянкою

П'ю гіркоту «Руську» до дна.

Гей, здригнемося…

Гей, здригнемося…

А пам'ятаєш ти, як ми любили

Поговорити про смисл днів...

Ми спилися, а інших купили.

Ех, не загадувати вірніше.

Гей, здригнемося…

Гей, здригнемося…

Вся наша суть виміряна ковтками,

Промита червоним терпляча гортань.

Не в небо птахами, не в море моряками,

А тут, у парадній, пити цю погань…

Гей, здригнемося…

Гей, здригнемося…