В тишине осенней ночи - Павел Кашин

В тишине осенней ночи

Зыблется остаток дня.

В тишине благие очи

Смотрят с неба на меня.

Если мы его не спросим,

Кто же нам тогда простит.

Для чего всему есть осень,

Кто от ней нас исцелит?

По листве осенней ночи

Звуки, медленно скользя,

Пристыдят меня, а впрочем,

Где такое, что нельзя.

Я найду в своей гитаре

Звук, что всех заворожит.

И в моём репертуаре

Правда где-то забрезжит.

Проигрыш

В тишине осенней ночи

Месяц сник наперевес.

Позвонить мне кто-то хочет

С дальней стороны небес.

Утомлённый от разврата,

Город погрузился в сон.

И уснувший оператор

Мой не включит телефон.

У тиші осінньої ночі

Буде залишок дня.

У тиші благі очі

Дивляться з неба на мене.

Якщо ми його не запитаємо,

Хто ж нам тоді пробачить.

Навіщо всьому є осінь,

Хто від неї нас зцілить?

По листі осінньої ночі

Звуки, повільно ковзаючи,

Присоромлять мене, а втім,

Де таке, що не можна.

Я знайду у своїй гітарі

Звук, що всіх заворожить.

І в моєму репертуарі

Щоправда, десь забринить.

Програш

У тиші осінньої ночі

Місяць знітився.

Зателефонувати мені хтось хоче

З далекого боку небес.

Втомлений від розпусти,

Місто занурилося в сон.

І снулий оператор

Мій телефон не включить.