Ту-ту - Павел Кашин

Солнце согревает душу,

Я безмолвья не нарушу.

Сердце беспокоится: ту ту, ту ту…

Мы с тобой не знаем сами

Где граница между нами.

Контуры меняя на лету, ту ту…

Будь со мной, моя Сильфида,

Будь со мной, и Атлантида

Нам свои предложит берега.

Мы с тобою словно дети

На незанятой планете

Разглядим в песчинках жемчуга.

Из зимы отступит холод,

Если мы забудем голод,

Даже по душевной тишине.

Чу, и мы не знаем сами,

Где граница между нами,

Даже наяву или во сне.

Солнце согревает душу,

Я безмолвья не нарушу.

Сердце беспокоится: ту ту, ту ту…

Мы с тобой не знаем сами,

Где граница между нами.

Контуры меняя на лету, ту ту…

Сонце зігріває душу,

Я безмовності не порушу.

Серце турбується: ту ту, ту ту...

Ми з тобою не знаємо самі

Де межа між нами?

Контури змінюючи на льоту, ту ...

Будь зі мною, моя Сільфіда,

Будь зі мною, і Атлантида

Нам свої запропонує береги.

Ми з тобою немов діти

На зайнятій планеті

Розглянемо в піщинках перлів.

Із зими відступить холод,

Якщо ми забудемо голод,

Навіть по душевній тиші.

Чу, і ми не знаємо самі,

Де межа між нами,

Навіть наяву чи усні.

Сонце зігріває душу,

Я безмовності не порушу.

Серце турбується: ту ту, ту ту...

Ми з тобою не знаємо самі,

Де межа між нами?

Контури змінюючи на льоту, ту ...