Снежинка - Павел Кашин

Мы летим пушистой стаей,

Кто-то нас навырезал.

Лишь о том, что мы растаем

Нам никто не рассказал…

Мир, как будто на пружинке

В нашем фокусе завис.

По летящей вверх снежинке

Я осознал паденье вниз.

Лети, малышка, выше света!

Я от тебя не буду ждать

Ни обещаний, ни ответа

Как долго нам ещё летать.

Храни тебя твое молчанье

О чистоте добра и зла!

Я затаю свое дыханье,

Чтоб не ожечь твои крыла

Мы летим, и в том паденьи

Сердце бесится в тисках.

Измождаясь в наслажденьях

Тает медленно в руках.

Чтобы снова через реки

Впасть в великий океан.

И тепло своих молекул

Передать своим друзьям.

Лети, малышка, выше света!

Я от тебя не буду ждать

Ни обещаний, ни ответа

Куда они девали лето.

Храни тебя твоё молчанье

О чистоте добра и зла.

Я затаю свое дыханье

Лишь только б ты не умерла.

Ми летимо пухнастою зграєю,

Хтось нас нарізав.

Лише про те, що ми розтаємо

Нам ніхто не розповів…

Світ, наче на пружинці

У нашому фокусі завис.

По сніжинці, що летить вгору

Я усвідомив падіння вниз.

Лети, малятко, вище за світло!

Я від тебе не буду чекати

Ні обіцянок, ні відповіді

Як довго нам літати.

Бережи тебе твоє мовчання

Про чистоту добра і зла!

Я затамую своє дихання,

Щоб не опалити твої крила

Ми летимо, і тому падіння

Серце біситься в тисках.

Виснажуючи в насолодах

Тане повільно в руках.

Щоб знову через річки

Впасти у великий океан.

І тепло своїх молекул

Передати своїм друзям.

Лети, малятко, вище за світло!

Я від тебе не буду чекати

Ні обіцянок, ні відповіді

Куди вони поділи літо.

Бережи тебе твоє мовчання

Про чистоту добра і зла.

Я затамую своє дихання

Тільки б ти не померла.