Шарманка - Павел Кашин

Вспомнив о вечном, наигравшись с огнем,

С первым же встречным ты забудешь о нем.

И вспоминая хотя бы во сне

Ты вернешься ко мне, ты вернешься ко мне…

Нежная песня прольется на снег.

Нежное сердце стучится ко мне.

И забываясь хотя бы во сне,

Ты вернешься ко мне, ты вернешься ко мне.

И замерзая под небом зимы,

Ты вспоминаешь, как счастливы мы.

И по весне, на опушке лесной,

Ты танцуешь со мной, ты танцуешь во сне

Згадавши про вічне, награвшись з вогнем,

З першим же зустрічним ти забудеш про нього.

І згадуючи хоча би у сні

Ти повернешся до мене, ти повернешся до мене…

Ніжна пісня проллється на сніг.

Ніжне серце стукає до мене.

І забуваючи хоч би у сні,

Ти повернешся до мене, ти повернешся до мене.

І замерзаючи під небом зими,

Ти згадуєш, які щасливі ми.

І по весні, на узліссі лісовому,

Ти танцюєш зі мною, ти танцюєш у сні