Песня китайских цыган - Павел Кашин

Твои глаза нацелены вверх.

Ты в слезах всегда, но это только вера.

Она не путь к возвышенным богам.

Ты станешь выше, когда опустишься к ногам.

И эта боль.

Она твоя тень.

Она так мнет и бьет, что день уже не день.

Ты притерпись, ведь это наша доля,

Ты станешь легче, когда полюбишь эту боль.

Ты влюблена.

Он, он тоже влюблен.

Все в унисон, но это ли не сон?

Все началось, все кончится в земном.

Мир станет явью, когда уснет таким же сном

Твої очі націлені нагору.

Ти в сльозах завжди, але це тільки віра.

Вона не шлях до піднесених богів.

Ти станеш вищим, коли опустишся до ног.

І цей біль.

Вона твоя тінь.

Вона так мені і б'є, що день уже не день.

Ти притерпи, адже це наша частка,

Ти станеш легшим, коли полюбиш цей біль.

Ти закохана.

Він, він теж закоханий.

Все в унісон, але це не сон?

Все почалося, все скінчиться в земному.

Світ стане дійсністю, коли засне таким сном