Открытый космос - Павел Кашин

Она не писала песен,

Но, в общем-то, было ясно,

Что мир был чуть-чуть тесен ей,

Чтоб тратить его пространство

На те терабайты мыслей,

Что тонут в высокой траве,

Однажды мы с нею вышли

В открытый космос в её голове

Она не писала песен,

Ещё меньше обещала,

И мы по волшебной лестнице

Спускались к самому его началу,

И мысли кривыми рядами

Терялись в высокой траве,

И я бы смотрел годами

В открытый космос в её голове

Она не писала песен

И потому ничего не знала

О том, что начало есть

Лишь безусловный залог финала,

А мир всё летел по кругу,

Купаясь в собственном свете,

Летели, думали — друг к другу,

На самом деле нас нёс ветер

Она ничего не искала,

Ещё меньше о чём мечтала,

Всё чаще в её словах

Звучала мысль, что она устала,

Безумствуя и взывая

Я тихо плакал в высокой траве,

Она грустно улыбалась, уплывая

В открытый космос в её голове

Вона не писала пісень,

Але, загалом, було ясно,

Що світ був трохи тісний їй,

Щоб витрачати його простір

На ті терабайти думок,

Що тонуть у високій траві,

Якось ми з нею вийшли

У відкритий космос у її голові

Вона не писала пісень,

Ще менше обіцяла,

І ми за чарівними сходами

Спускалися до самого його початку,

І мисли кривими рядами

Втрачалися у високій траві,

І я би дивився роками

У відкритий космос у її голові

Вона не писала пісень

І потому нічого не знала

Про те, що початок є

Лише безумовна застава фіналу,

А світ все летів по колу,

Купаючись у власному світлі,

Летіли, думали — один до одного,

Насправді нас ніс вітер

Вона нічого не шукала,

Ще менше про мріяла,

Все частіше в її словах

Звучала думка, що вона втомилася,

Шаленіючи і кликаючи

Я тихо плакав у високій траві,

Вона сумно усміхалася, спливаючи

У відкритий космос у її голові