Она знает - Павел Кашин

Она знает, о чём будет следующий день,

Она видит его чаще, чем я,

Мне б купить её глаза, да в штанцах всего сто лир.

Даже триста звонких струн не заденут ей слух,

Даже триста нервных рук не сомнут её грудь,

Я бы рад с ней уснуть, да боюсь закрыть глаза.

Припев:

У неё свой крест со своими богами,

Я боюсь, мой бред попадет в её сон,

Я не хочу ей мешать, ведь она — моя душа.

Она видит меня сквозь туман коньяка,

Сквозь забитые грязью стекла «Тойот»,

Я не знаю её ни на йоту, но как близка.

Даже в праздничный день она в рабочем белье,

Даже в мятой постели она святая,

И пьёт, я знаю, за здоровье моей страны.

Припев:

У неё свой крест со своими богами,

Я боюсь, мой бред попадет в её сон,

Я не хочу ей мешать, ведь она — моя душа.

Она хочет меня, когда я уже трезв,

Когда я ещё жив, да удавиться пора.

А у неё свой бог, у неё свой крест,

У неё свой бог, у неё свой крест,

У неё свой бог, у неё свой крест,

Ведь она — моя душа.

Вона знає, що буде наступного дня,

Вона бачить його частіше, ніж я,

Мені б купити її очі, та в штанцах всього сто лір.

Навіть триста дзвінких струн не зачеплять їй слух,

Навіть триста нервових рук не сумнівають її груди,

Я би рад з нею заснути, та боюся заплющити очі.

Приспів:

У неї свій хрест зі своїми богами,

Я боюся, моя маячня потрапить у її сон,

Я не хочу їй заважати, адже вона моя душа.

Вона бачить мене крізь туман коньяку,

Крізь забите брудом скло «Тойот»,

Я не знаю її ні на йоту, але як близька.

Навіть у святковий день вона в робочій білизні,

Навіть у м'ятому ліжку вона свята,

І п'є, я знаю, за здоров'я моєї країни.

Приспів:

У неї свій хрест зі своїми богами,

Я боюся, моя маячня потрапить у її сон,

Я не хочу їй заважати, адже вона моя душа.

Вона хоче мене, коли я вже тверезий,

Коли я ще живий, так вдавитися пора.

А у не свій бог, у не свій хрест,

У неї свій бог, у неї свій хрест,

У неї свій бог, у неї свій хрест,

Адже вона— моя душа.