Нюта - Павел Кашин

Рано утром на крылечко вышла Нюта в подвенечном.

Соловья едва заслышав, ой, просить, чтоб пел потише.

Ой, соловушка, не смейся, нынче мне да не до песен.

Нынче Ванечка-Ванютка, ой, уходит на войну-то.

Лари, лари-ринау.

Лари, ладу-ладу-дари-дау.

Целовались, миловались, ой да недорасставались.

Ой, любились целу ночку, только б мне еще глоточек.

Дай Ванюше хоть немножко выспаться в моих ладошках.

Как помяну — сердце стынет, как в войне Ванюта сгинет.

Лари, лари-ринау.

Лари, ладу-ладу-дари-дай.

Ой, соловушка, нет силы думать, вдруг Ванюта милый

Сердце ранит на чужбине, да ко мне душой остынет.

Под моим да под сердечком не останется младенчик.

Лари, лари-ринау.

Лари, ладу-ладу-дари-дай.

Рано утром на крылечко вышла Нюта в подвенечном.

Соловья едва заслышав, ой, просить, чтоб пел потише.

Рано вранці на ганок вийшла Нюта в вінчальному.

Солов'я ледве почувши, ой, просити, щоб співав тихіше.

Ой, соловушка, не смійся, нині мені так не до пісень.

Нині Ванечка-Ванютка, ой, іде на війну.

Ларі, Ларі-Рінау.

Ларі, ладу-ладу-дарі-дау.

Цілувалися, милувалися, ой да не розлучалися.

Ой, любилися цілу нічку, тільки мені ще ковток.

Дай Ванюші хоч трохи виспатися в моїх долоньках.

Як згадаю — серце холоне, як у війні Ванюта згине.

Ларі, Ларі-Рінау.

Ларі, ладу-ладу-даруй-дай.

Ой, соловушка, немає сили думати, раптом Ванюта милий

Серце ранить на чужині, та мені душею охолоне.

Під моїм і під серцем не залишиться немовля.

Ларі, Ларі-Рінау.

Ларі, ладу-ладу-даруй-дай.

Рано вранці на ганок вийшла Нюта в вінчальному.

Солов'я ледве почувши, ой, просити, щоб співав тихіше.