Няня - Павел Кашин

Вот от года год,

От года я иду вперёд.

Непонятный от природы мир

Зачем-то ждёт, когда умру,

Чтоб по утру на ветру мой портрет,

Мол был герой, был поэт,

Да просто счастливый мальчик.

Припев:

Нет!

Я не хочу, я не могу,

Ей будет грустно без меня,

Моя страна, моя родная няня.

Век за веком канут в летах,

А мы поём, а мы цветём.

А мы растём, мы дорастём до земли

И будем жить, как корабли,

Вдали от этих пыльных мест,

А надоест, так мы ль не мы?

Где этот миг?

Где белый флаг?

Где наш последний смелый шаг?

Припев:

Нет!

Я не хочу, я не могу,

Ей будет грустно без меня,

Моя страна, моя родная няня.

Нет!

Я не хочу, я не могу,

Ей будет грустно без меня,

Моя страна, моя родная няня.

Нет!

Я не хочу, я не могу,

Ей будет грустно без меня,

Моя страна, моя родная няня.

Ось від року рік,

Від року я йду вперед.

Незрозумілий від природи світ

Чогось чекає, коли помру,

Щоб по ранку на вітрі мій портрет,

Мовляв, був герой, був поет,

Так, просто щасливий хлопчик.

Приспів:

Ні!

Я не хочу, я не можу,

Їй буде сумно без мене,

Моя країна, моя рідна нянька.

Вік за століття кануть у роках,

А ми співаємо, а ми цвітемо.

А ми ростемо, ми доростемо до землі

І будемо жити, як кораблі,

Вдалині від цих курних місць,

А набридне, так ми ль не ми?

Де ця мить?

Де білий прапор?

Де наш останній сміливий крок?

Приспів:

Ні!

Я не хочу, я не можу,

Їй буде сумно без мене,

Моя країна, моя рідна нянька.

Ні!

Я не хочу, я не можу,

Їй буде сумно без мене,

Моя країна, моя рідна нянька.

Ні!

Я не хочу, я не можу,

Їй буде сумно без мене,

Моя країна, моя рідна нянька.