Нарисуй мне небо - Павел Кашин

Нарисуй мне небо на моём окне,

Где бы солнце нежно улыбалось мне.

Чтоб раскаты грома превращались в пенье птиц.

Чтоб не выходя из дома мне не знать границ.

Я бы жил всю жизнь в молчанье, чтоб душою не кривить.

Чтобы не было печали на губах моей любви.

Напиши мне песню, чтоб она лилась.

Чтоб во мне большое сердце наболелось всласть.

Чтоб оно мечтало о чужих краях,

И стряхнув с себя усталость победило страх.

Я бы жил всю жизнь в молчанье, чтоб душою не кривить.

Чтобы не было печали на губах моей любви.

Намалюй мені небо на моєму вікні,

Де сонце ніжно посміхалося мені.

Щоб гуркіт грому перетворювався на спів птахів.

Щоб не виходячи з дому мені не знати кордонів.

Я би жив все життя в мовчання, щоб душею не кривити.

Щоб не було печалі на губах моєї любові.

Напиши мені пісню, щоб вона лилася.

Щоб у мені велике серце наболілося вдосталь.

Щоб воно мріяло про чужі краї,

І струсивши з себе втома перемогло страх.

Я би жив все життя в мовчання, щоб душею не кривити.

Щоб не було печалі на губах моєї любові.