Муза - Павел Кашин

Она бежала светясь всё освещающим светом,

И мир за нею плетясь и обиваясь вельветом,

В эфирах взращивал музыку, удобряя словами.

Она бежала, как муза, над нашими головами.

И я любил её нежно, по крайней мере, так верил.

В такой любви неизбежно вдруг появляются двери,

И с навесными замками от всех превратностей в мире,

И, как в двухкомнатной камере, муза плачет в квартире.

Припев:

Слышишь,

Как срывая узы,

Учащённо дышит

Задыхаясь муза.

И когда цунами

Вырвется из плена,

Где-то над волнами

Станет больше пены.

И осознав, что наделал, я гнал большими прыжками.

И выбегая из тела, гремя ключами от камеры,

Я влетел в это место, где стролько страха и мести.

И лищь следы урагана все оставались на месте.

Припев:

Слышишь,

Как срывая узы,

Учащённо дышит

Задыхаясь муза.

И когда цунами

Вырвется из плена,

Где-то над волнами

Станет больше пены.

Вона бігла світячись все освітлюючим світлом,

І світ за нею плентаючись і обиваючись вельветом,

В ефірах вирощував музику, удобрюючи словами.

Вона бігла, як муза, над нашими головами.

І я любив її ніжно, принаймні так вірив.

У такому коханні неминуче раптом з'являються двері,

І з навісними замками від всіх мінливостей у світі,

І, як у двокімнатній камері, муза плаче в квартирі.

Приспів:

Чуєш,

Як зриваючи пута,

Часто дихає

Задихаючись муза.

І коли цунамі

Вирветься з полону,

Десь над хвилями

Чи стане більше піни.

І усвідомивши, що наробив, я гнав великими стрибками.

І вибігаючи з тіла, гримаючи ключами від камери,

Я влетів у це місце, де стрілько страху і помсти.

І лищь сліди урагану все залишалися на місці.

Приспів:

Чуєш,

Як зриваючи пута,

Часто дихає

Задихаючись муза.

І коли цунамі

Вирветься з полону,

Десь над хвилями

Чи стане більше піни.