Мотылек и свет - Павел Кашин

Твоя любовь, твои надежды — рисуют мой портрет,

Ты вылетаешь из одежды, как мотылёк на свет,

Но, обнимая, ты понимаешь, что меня там нет.

И обжигаясь, и спотыкаясь, ты подводишь тушь.

Твои глаза, не пропуская свет, кричат: «Спасите наши души»,

Заикаясь и тут же каясь, тают на ходу.

Проигрыш

И ты летишь, и ты в паденьи пробежала жизнь.

И ты узнала в выпаденьях минуты счастья из немногих дней,

Когда твоя мечта с моей совпала.

Твоє кохання, твої надії — малюють мій портрет,

Ти вилітаєш з одягу, як метелик на світло,

Але, обіймаючи, ти розумієш, що мене там немає.

І обпалюючись, і спотикаючись, ти підводиш туш.

Твої очі, не пропускаючи світло, кричать: «Врятуйте наші душі»,

Заїкаючись і тут же каючись, тануть на ходу.

Програш

І ти летиш, і ти в падінні пробігло життя.

І ти дізналася у випаданнях хвилини щастя з небагатьох днів,

Коли твоя мрія з моєю збіглася.