Милая - Павел Кашин

Милая моя, взял бы я тебя

В дальние края, когда бы знал,

Что будет плохо без тебя.

В том краю любви счастье не зови,

Я не потерплю иное слышать неже: «Я тебя люблю.»

Разве не ты так не хотела говорить о Боге вслух.

Ох, зачем тебе такое тело?

Милая моя, взял бы я тебя

В дальние края, когда бы знал,

Что онемеешь, как и я.

Есть лишь 2 пути меня найти,

Идти за мной, но только молча, или вовсе не идти.

Разве не ты так не хотела говорить о Боге вслух.

Ох, зачем тебе такое тело?

Милая моя, взял бы я тебя

Мила моя, взяв би я тебе

В далекі краї, коли б знав,

Що буде без тебе.

У цьому краю кохання щастя не клич,

Я не потерплю інше чути ніж: «Я тебе люблю.»

Хіба не ти так не хотіла говорити про Бога вголос.

Ох, навіщо тобі таке тіло?

Мила моя, взяв би я тебе

В далекі краї, коли б знав,

Що онімієш, як і я.

Є лише 2 шляхи мене знайти,

Іти за мною, але тільки мовчки, або зовсім не йти.

Хіба не ти так не хотіла говорити про Бога вголос.

Ох, навіщо тобі таке тіло?

Мила моя, взяв би я тебе