Луна - Павел Кашин

Тепло от огня старых ветряных мельниц любви у меня в груди.

Один пробираюсь ночным теплым небом слепым всем мечтам назло.

Пилот бело-чопорный ангел так верящий в крылья мне дал вина

Волна нежных мыслей наполнит мне сердце, так поздно

А за стеклом такая белая беглая луна.

Белая беглая луна.

Такая белая беглая луна.

Белая беглая…

Вокзал электрический вырвал мне сердце, которым я так любил.

Катил по весенним лучам это нежное море смертям назло.

Несломанным голосом пели мне ангелы что-то о звездных снах

Стена черных мыслей плеснула мне в сердце, и больно

А за стеклом такая белая беглая луна.

Белая беглая луна.

Такая белая беглая луна.

Белая беглая…

Тепло від вогню старих вітряків любові у мені в грудях.

Один пробираюся нічним теплим небом сліпим усім мріям на зло.

Пілот біло-манірний ангел, що так вірить у крила, мені дав вина

Хвиля ніжних думок наповнить мені серце, так пізно

А за склом такий білий побіжний місяць.

Білий швидкий місяць.

Такий білий швидкий місяць.

Біла побіжна…

Електричний вокзал вирвав мені серце, яким я так любив.

Катив по весняних променях це ніжне море смертям на зло.

Незламаним голосом співали мені ангели щось про зіркові сна

Стіна чорних думок хлюпнула мені в серце, і хворо

А за склом такий білий побіжний місяць.

Білий швидкий місяць.

Такий білий швидкий місяць.

Біла побіжна…