Колыбельная - Павел Кашин

Если пустоте приделать руки,

Если посадить да на коня,

Если заиграть златые звуки,

Он умчится, шпорами звеня.

Если посадить его на нити,

Да на эти нити — узелок,

Вы за эти нити потяните,

Будете тогда немножко Бог.

И в сердце потечёт ревнивая река.

Если ко всему приделать сердце,

Если показать, кого любить,

Если всё же будет иноверцем,

Никогда не поздно погубить.

Если вы бледны и недовольны,

Если только белый потолок,

Если ко всему вам будет больно,

Значит вы совсем уже не Бог.

Якщо порожнечі приробити руки,

Якщо посадити так на коня,

Якщо заграти золоті звуки,

Він помчить, шпорами брязкаючи.

Якщо посадити його на нитки,

Так на ці нитки — вузлик,

Ви за ці нитки потягніть,

Будете тоді трохи Бог.

І в серці потече ревнива річка.

Якщо до всього приробити серце,

Якщо показати, кого любити,

Якщо все ж буде іновірцем,

Ніколи не пізно занапастити.

Якщо ви бліді і невдоволені,

Якщо тільки біла стеля,

Якщо до всього вам буде боляче,

Значить ви зовсім уже не Бог.