Герой 2 - Павел Кашин

Я давно заметил, что веду себя так,

Будто нечего мне терять.

Они думают, что я больной,

И мне стелют казенным кровать.

В моих ругательствах боль и гнев

Сочетаются с крайней овацией.

Им обидно — я не прав и не лев.

И меня готовят к операции.

Я был когда-то Героем,

Считавшим по трупам число побед.

Это верно сказано — был,

Потому что меня уже нет.

Мой лук натянут не по науке,

Им ни за что не засечь стрелу.

Для Них я — дерево, ветви — мои руки,

И Они уже несут пилу.

Но в их глазах все еще страх,

Ведь я на ногах до сих пор.

Ветви-руки растерзаны в прах,

А для ног достают топор.

Я был когда-то Героем,

Решившим спасти целый свет.

Это верно сказано — был,

Потому что меня уже нет.

Мой язык сам собой говорит слова,

Рождающие в Них убийственный зуд.

Еще цела моя голова,

И Они гильотину везут.

И вот меня уже тащит конвой

Через площадь к заветному месту.

Сейчас тело расстанется с головой,

Как жених с любимой невестой.

Я был когда-то Героем,

Плывущим по волнам безумной мечты.

Это верно сказано — был.

Теперь я, может быть, это ты.

Я давно помітив, що веду себе так,

Наче нічого мені втрачати.

Вони думають, що я хворий,

І мені стелюють казенним ліжко.

У моїх лайках біль і гнів

Поєднуються із крайньою овацією.

Їм прикро — я не прав і не лів.

І мене готують до операції.

Я був колись Героєм,

Ті, хто вважав за трупами число перемог.

Це вірно сказано — був,

Бо мене вже нема.

Мій лук натягнутий не по науці,

Ім' ні за що не засікти стрілу.

Для них я — дерево, гілки — мої руки,

І Вони вже несуть пилку.

Але в їх очах все ще страх,

Адже я на ногах досі.

Гілки-руки розтерзані в прах,

А для ніг дістають сокиру.

Я був колись Героєм,

Вирішивши врятувати ціле світло.

Це вірно сказано — був,

Бо мене вже нема.

Моя мова сама собою говорить слова,

Народжуючі в них убивчий свербіж.

Ще ціла моя голова,

І Вони гільйотину везуть.

І ось мене вже тягне конвой

Через площу до заповітного місця.

Зараз тіло розлучиться з головою,

Як наречений із улюбленою нареченою.

Я був колись Героєм,

Пливучим по хвилях шаленої мрії.

Це вірно сказано — був.

Тепер я, можливо, це ти.