Галки - Павел Кашин

Я будто влюблен.

Я все чаще замечаю,

Как галки несут

Свои чудные подарки

Своим любимым.

И мне бы с ними,

Да нет чего-то,

Чего так нужно

Я разбегаюсь,

Лечу и расшибаюсь.

И больно, и тошно,

Но знаю, что можно

И мне, да с ними.

А кто бы видел,

Но эти взгляды

Такие прямые.

Она — словно ветер,

С которым нет сладу.

Она как.

Такая,

Но нет я не знаю.

Так много надо,

Чтоб лишь увидеть,

Когда она плачет —

Вы видели слезы,

Которые скачут,

Как две балеринки,

В глазах любимой.

И мне бы с ними,

Да только страшно —

Вдруг все вчера,

А я не вчерашний.

И я замираю,

Как ловкий воришка,

Который украл

Эти дивные танцы

И вдруг опознал

Настоящее в ложном,

Но это ж можно.

Я ніби закоханий.

Я все частіше помічаю,

Як галки несуть

Свої чудові подарунки

Своїм коханим.

І мені би з ними,

Так немає чогось,

Чого так треба

Я розбігаюся,

Лікую і розбиваюся.

І хворо, і нудно,

Але знаю, що можна

І, мені, так з ними.

А хто би бачив,

Але ці погляди

Такі прямі.

Вона — немов вітер,

З яким немає сладу.

Вона як.

Така,

Але немає я не знаю.

Так багато треба,

Щоб лише побачити,

Коли вона плаче—

Ви бачили сльози,

Які скачуть,

Як дві балеринки,

У очах коханої.

І мені би з ними,

Так тільки страшно —

Раптом учора,

А я не вчорашній.

І я завмираю,

Як спритний злодюжка,

Який украв

Ці чудові танці

І раптом упізнав

Справжнє в хибному,

Але це можна.