Фонари - Павел Кашин

А мне сегодня ночью казалось я живу,

А мне сегодня ночью леталось наяву,

И город мой, казалось, мир чудес,

И в этот мир с ногами я залез.

И с черных плеч деревьев лилось молчанье птиц,

Сопровождаясь боем моих сухих ресниц,

И черных дыр заманчивая жуть

Манила безвозвратно утонуть.

И я балдел, танцуя под душем фонаря,

И мне тогда казалось, что я живу не зря,

Мой мозг светился наравне с луной,

И сердце колокольчик озорной.

А мне сегодня ночью казалось я живу,

А мне сегодня ночью леталось наяву,

И город мой, казалось, мир чудес,

И в этот мир с ногами я залез.

А мені сьогодні вночі здавалося я живу,

А мені сьогодні вночі літалося наяву,

І місто моє, здавалося, світ чудес,

І в цей світ із ногами я заліз.

І з чорних плечей дерев лилося мовчання птахів,

Супроводжуючи боєм моїх сухих вій,

І чорних дірок приваблива жах

Маніла безповоротно потонути.

І я балдел, танцюючи під душем ліхтаря,

І мені тоді здавалося, що я живу не дарма,

Мій мозок світився нарівні з місяцем,

І серце дзвіночок бешкетний.

А мені сьогодні вночі здавалося я живу,

А мені сьогодні вночі літалося наяву,

І місто моє, здавалося, світ чудес,

І в цей світ із ногами я заліз.